1. Велет різко відскочив убік і з розмаху вдарив Івана кулаком у груди. Той заточився, але втримався на ногах. Образа і біль були такими сильними, що іван, не довго думаючи, з усієї сили тріснув у відповідь. Велет цього не очікував, тож кулак парубійка потрапив йому в щелепу. Пролетівши зо два метри, він гучно упав до ніг вражених глядачів. 2. Приголомшена публіка не знала, як реагувати. Кілька секунд панувала мертва тиша. Коли ж він опустив штангу і суддя оголосив, що новим чемпіоном Республіки став Іван Сила, зала вибухнула. 3. Ніч Іван перебув у найдешевшому пристанищі для таких же небораків, як він, котрі не мали де подітися у великому місті. Вуйко Микульця пішов у справах: поніс верховинські гостинці синові, який тут служив у війську. 4. У розкішний спортивний палац набилася купа кореспондентів. Особливо багато їх було з Японії. Там не мали жодного сумніву, що Пацака Макурі стане світовим чемпіоном. Зрештою, тому японці й оплачували поєдинок. 5. Брякус влаштував його у пристойний гуртожиток, де мешкали студенти. Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал. 6. Відважний Фікса не встиг витягнути посвідчення агента 008, як отримав залізним прутом по голові, тихо зойкнув біля Івана Сили. Нападники тут же накивали п'ятами. На шум у провулку визирнули сусіди, які й викликали поліцію та швидку до
Объяснение:
Сміх людський – чудесна штука,
Він - мистецтво і наука.
Він – в житті і для життя.
Із потворного й дурного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б’є, не мучить,
Він на світі жити учить...
Так уже повелося, що у різних куточках нашої України 1 квітня святкується День сміху. Звичай обманювати в день першого квітня існує майже в усій Європі та Азії. Початок цього свята губиться у сутінках старовини.
Сміються люди від радості. Адже саме сміх урятував людство від загибелі. Сміявся Сервантес, сміявся Остап Вишня… А чи легке було їхнє життя? А хіба не сміявся віками наш народ, не співав веселих пісень, не розказував дотепних анекдотів, не нищив Шевченковою сатирою світове зло! Сміх допоміг здобути волю. Коли людина сміється, вона стає вільною, стає незалежною. Коли людина сміється, вона подолає всі труднощі, всі негаразди.
Син кріпаків з села Моринці, Тарас почав малювати ще 8-річним. Навчався живопису у місцевих дяків і художників. 14-річного сироту Шевченко зробили дворовим слугою поміщика в Вільшанському маєтку Київської губернії. Його пан - Павло Енгельгардт віддав хлопця в науку на чотири роки до Петербурзького живописцю Василю Ширяєва. Днем артіль Ширяєва виконує різні живописно-декоративні замовлення, а вночі Шевченко ходить в Літній сад малювати статуї. Тоді вперше пише вірші. Влітку 1836 року його помітив художник Іван Сошенко. Українець за походженням захоплюється талантом кріпосного і вирішує до йому.
Друзі вирішують провести лотерею серед членів царської сім'ї. Лотерейні квитки по 300-400 рублів купили імператриця, царівни, спадкоємець престолу - майбутній імператор Олександр Миколайович, сама графиня Баранова та інші вельможі. 4 травня після обіду, танців і розмов портрет Жуковського розіграли. Виграш дістався цариці Олександрі Федорівні.
Від царської сім'ї отримали 1000 рублів. Цих грошей було недостатньо для викупу Шевченка. Брюллов, Жуковський, Венеціанов і Юлія Баранова почали збір коштів в складчину. Гроші пожертвували десять друзів Шевченка. Суму зібрали і передали Енгельгардта. Відпускну Шевченко вручає Василь Жуковський через три дні після лотереї. З майстерні Брюллова 24-річний Тарас виходить вільним. Поет присвячує Жуковському поему "Катерина", Євгену Гребінці - баладу "Перебендя", Василю Григоровичу - "Гайдамаки
Объяснение: