12. Слова “Де общее добро в упадку, забудь отця, забудь і матку — лети повинность iсправлять” сказані
A Енеєм троянцям Б Венерою Енею В Евріалом Низу г Низом Евріалу
13. Розкриваючи суспільні суперечності через картину пекла, автор використовує
А гіперболу Б персоніфікацію В алегорію Галюзію
14. «З тобою рад і в огонь і в воду, на сто смертей піду з тобой», — каже
A Еней Низові
БЕвріал Енею
В Еней Евріалу ГЕвріал Низові
15. “Людям льготи не давали і ставили їх за скотів” (за “Енеїдою")
А пани Б слуги Латина Врутульці Г троянці
16. Установіть відповідність між героями твору І. Котляревського «Енеїда» та їх
учинками
1 Нептун А здійняв бурю на морі, щоб потопити троянців
2 Евріал Бiздавна був дряпічка
3 Юнона В на прохання Венери робить Енеєві зброю
4 Еол
Гвирізає вночі рутульців
Д просить Зевса зберегти життя Турна​

Іван Франко створив чудовий образ Максима Беркута, гарячого патріота, безмежно відданого народові. З Максимом ми знайомимося вже на перших сторінках повісті. Він виявив себе як безстрашний рицар і вольовий начальник. На вихваляння Тугара Вовка, що вабив ведмедя, Максим з властивою йому прямотою сказав, що якби ведмідь тримався купи, то й ціла зграя вовків йому було б нестрашна. Як і батько, Максим бачив незламну силу в єдності людей. Максим гордий своїм простим походженням і зневажливо ставиться до бунтівного боярина. Він розумний, розсудливий, з почуттям власної гідності. Великий гнів і ненависть до зрадників виявив Максим під час збройного зіткнення з монголами. Героїчно бився Максим з ворогами і волів перемогти чи загинути в боротьбі. Та був наказ боярина живим захопити юнака в полон. Молодий Беркут називає Тугара Вовка зрадником, рабом Чингісхана. «Хоч і в путах, а я все вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!» — сказав Млксим.Для нього неволя гірша від смерті. Він мучився в кайданах біля рідної догораючої хати, душився димом, «ланцюги тиснуть його, мов залізні, холодні злюки… висисають усю силу з його тіла, всі думки з його мізку». Тугар Вовк пропонує, напівживому хлопцеві перейти на службу до монголів, лише тоді йому буде хороше життя. Палкий патріот своєї землі говорить, що краще вмерти, ніж «рятувати життя зрадою. Для нього рідний край, народ дорожчі від особистого життя. Не про свою долю, а про долю свого краю і народу піклувався Максим.І повернення юнака було великою радістю для всієї громади. Його зустріли як безстрашного воїна-переможця, хороброго захисника, патріота, який понад усе вважав єдність і процвітання народу. В образі Максима Беркута І. Франко втілив свій ідеал справді вільної людини.

Лис Микита 
 Біля річки ,на галявині жив собі в хатинці- лис Микита. Був він хоробрий,але він був дуже злий,й не лагодив з своїми сусідами.
 Одного дня пішов лис Микита в сад за ягодами. Підійшов до дерева ,а там зайчик сидить ,плаче і їсть його яблуко. Лис Микита був дуже розлючений коли побачив зайчика.
 Він підійшов і питає в зачика розлюченим голосом:
-Що ти робиш у моєму саду ?
 А зайчик йому відповідає слізно:
-Не кричи на мене Лис Микита ,до мене прийшов злий вовк і вигнав мене з моєї хатинки.
 Лис Микита одразу й відповів йому:
-Ходімо ,Я тобі до
 Підішли вони до хатини зайчика й розпитував чому він його вигнав з його ж хатини,а зайчик й відповідає:
 - Я зайшовши до хатини побачив як він поїдає мій сніданок. Побачивши мене він крикнув і зі страху я біг куди очі бачили,сів під твоє дерево заплакав і вирвав твоє яблуко, тому що був голодний.Вибач.
 Тихим голосом лис Микита відповів зайчику:
 - Ти й мене вибач за те що крикнув на тебе. 
  Через хвилин десять вони дійшли до хатини зайчика.
 Тут зайшовши до хати лис Микита побачив вока ,який спав в зайчика в ліжечку. З Лисом Микитою ніхто не дружив ,тому що він був злий,і з ним  боялись й заговорити. Крикнувши до вовка лис Микита ,взяв його за хвіст і сказав йому:
 -Не гарно вовче у хатину чужую пробиратись і їсти чужую їжу.Ану гайда проси вибачення.
 Тихим голосом вовк вибачився перед зайчиком. Зайчик не роздумуючи вибачив його.
 Ось так і завершилась сварка зайчика,вовка і Лиса Микити.