Ра́дость — внутреннее чувство удовлетворения, удовольствия, весёлого настроения и счастья, ласкательное обращение. Является положительной внутренней мотивацией человека. Радость считается противоположной грусти, печали. Радость может отделяться от удовлетворения и удовольствия и даже противопоставляться им.Ра́дость — внутреннее чувство удовлетворения, удовольствия, весёлого настроения и счастья, ласкательное обращение. Является положительной внутренней мотивацией человека. Радость считается противоположной грусти, печали. Радость может отделяться от удовлетворения и удовольствия и даже противопоставляться им.
у творчості т. г. шевченка значне місце посідає поезія, яка за змістом, проблематикою і мистецькою вартістю є важливою часткою його поетичного доробку. це твори, в яких так чи інакше наявна історична тема. серед них історичні поеми і вірші, сюжети яких відтворюють реальні події минулого україни або героями яких є історичні діячі ("трасова ніч", "іван підкова", "гамалія", "", "єретик", "чигирине, чигирине" та і
у поемі "іван підкова" у романтичних образах відтворено боротьбу українського народу проти султанської туреччини, яка намагалася загарбати українські землі. т. шевченко уславлює мужність і сміливість запорожців, які героїчно боронили свою вітчизну, визволяли полонених із турецької неволі.
було колись — запорожці
вміли панувати.
панували, добували
і славу, і волю.
та свідками колишньої слави є лише "могили по полю", вони нагадували сучасникам, онукам запорозьких велетнів, що втрачене можна відновити, що такі люди, як підкова, і зараз є, бо дух народу незнищенний.
поет змальовує минулі часи, які протиставляються поневоленій україні часів т. шевченка. тут помітна деяка ідеалізація минулого, висловлюється туга за тим, що "було колись добре жити на тій україні".
поет постійно прагне протиставити жахливому сучасному колишню волю україни, про яку тепер тільки високі могили з вітром розмовляють.
поема "гамалія" відтворює похід козаків у царгород (бо там у неволі бранці тужать за рідною землею, вірять в те, що там "раду радять, як на турка стати"), бій з турками, повернення козаків з перемогою на батьківщину.
Ра́дость — внутреннее чувство удовлетворения, удовольствия, весёлого настроения и счастья, ласкательное обращение. Является положительной внутренней мотивацией человека. Радость считается противоположной грусти, печали. Радость может отделяться от удовлетворения и удовольствия и даже противопоставляться им.Ра́дость — внутреннее чувство удовлетворения, удовольствия, весёлого настроения и счастья, ласкательное обращение. Является положительной внутренней мотивацией человека. Радость считается противоположной грусти, печали. Радость может отделяться от удовлетворения и удовольствия и даже противопоставляться им.
ответ:
у творчості т. г. шевченка значне місце посідає поезія, яка за змістом, проблематикою і мистецькою вартістю є важливою часткою його поетичного доробку. це твори, в яких так чи інакше наявна історична тема. серед них історичні поеми і вірші, сюжети яких відтворюють реальні події минулого україни або героями яких є історичні діячі ("трасова ніч", "іван підкова", "гамалія", "", "єретик", "чигирине, чигирине" та і
у поемі "іван підкова" у романтичних образах відтворено боротьбу українського народу проти султанської туреччини, яка намагалася загарбати українські землі. т. шевченко уславлює мужність і сміливість запорожців, які героїчно боронили свою вітчизну, визволяли полонених із турецької неволі.
було колись — запорожці
вміли панувати.
панували, добували
і славу, і волю.
та свідками колишньої слави є лише "могили по полю", вони нагадували сучасникам, онукам запорозьких велетнів, що втрачене можна відновити, що такі люди, як підкова, і зараз є, бо дух народу незнищенний.
поет змальовує минулі часи, які протиставляються поневоленій україні часів т. шевченка. тут помітна деяка ідеалізація минулого, висловлюється туга за тим, що "було колись добре жити на тій україні".
поет постійно прагне протиставити жахливому сучасному колишню волю україни, про яку тепер тільки високі могили з вітром розмовляють.
поема "гамалія" відтворює похід козаків у царгород (бо там у неволі бранці тужать за рідною землею, вірять в те, що там "раду радять, як на турка стати"), бій з турками, повернення козаків з перемогою на батьківщину.