4. В уривку з повісті Стоока наче вона була, усе бачила, усюди, як та ящірка, по хутору звивалася, і Бог її знає, що в їй таке
було: тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить
наявні всі названі художні засоби, КРІМ
А порівняння
Б епітета
В гіперболи
галегорії​

1.З навчання в київській бурсі

2.Був один з корінних старих полковників

3. Автор розровідав про думки старого Тараса,який згадував літа молодості, які промайнули, за якими козак тужить,бажаючи щоб молодість тривала все його життя. Про синів автор розповідав як они навчались, з яким захопленням.

4.Остап

5.Всю дорогу Андрій думав про панночку, з якою познайомився та закохався під час навчання в Києві

6.Військо зважилось йти прямо на місто Дубно

7.Татарка

8.Взявши собі на спину мішки з хлібом,пішов за татаркою в місто,через підземний хід

9.Для панночки і її матері

10. Отаманом Уманського куреня

11.Бо під час відлучки козаків Запорізьку Січ напали татари

12. Андрій ("Попереду нісся витязь красивіший за всіх; на руці його звивався шарф, пошитий руками першої красуні")

Объяснение:

Відповідь:

ПАН, а, чол.

1. Поміщик у старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії.

2. Той, хто займав привілейоване становище в дореволюційному суспільстві, належав до забезпечених верств міського населення, інтелігенції.

3. Той, хто має владу над іншими; володар, хазяїн

4. У старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії — ввічлива форма звертання або називання стосовно до осіб чоловічої статі привілейованих верств суспільства.

5.  У сучасній дійсності — ввічлива форма згадування або звертання, звичайно до офіційного представника чи громадянина іншої держави.

6. Особа, яка не користується в кого-небудь повагою або викликає презирство своєю поведінкою.

Панський

1. Належний панові, пані.