А. визначити основну думку й стиль тексту б. визначити засіб міжфразового звязку між реченнями останнього абзацу усі знають, що «реве та » написав тарас шевченко, але ж автора музики цієї пісні згадують нечасто.учитель словесності болградської чоловічої гімназії данило крижанівський щоразу, коли в одесі гастролювала трупа марка кропивницького, бодай на день приїздив за сотню верст із свого містечка до шумливого приморського міста.з марком кропивницьким він був знайомий давно, схиляв ся перед блискучим талантом свого земляка (обидва були родом з єлисаветградщини), тягнувся до нього гаючи за глядачами, зачарованими грою улюбленого актора, відчуваючи особливе емоційне напруження в залі, коли він співав народні пісні (їх у кожному спектаклі було завжди кілька), крижанів ський мріяв присвятити кропивницькому власний музичний твір.словами пісні став початок «причинна» тараса шевченка. однієї щасливої миті народилась і мелодія. за першої ж нагоди данило крижанівський награв маркові кропивницько му на фортепіано свою мелодію. за хвилину пісня залунала на повний голос, ніби була давно й добре відома знаменитому акторові.обом дуже хотілося оприлюднити пісню. ноти вдалося надрукувати окремим виданням із присвятою маркові кропивницькому, але загал їх не побачив: усі примірники видання конфіскували (з 1876 року було заборонено ставити українські слова під нотами, можна було друкувати самі тільки ноти). та навіть через п’ять років після скасування цієї безглуздої заборони твір на слова шевченка не допустили до людей. що ж робити? невже цю пісню ніколи не почує народ? і кропивницький вирішує заспівати її в одному зі спектаклів. це, звичайно, було ризиковано, бо відходити від затвердженого цензурою тексту заборонялося. можливі серйозні неприємності — заборона гастролей, однак від свого рішення марко лукич не відмовився.у цей день у театрі йшла п’єса кропивницького «дай серцеві волю, заведе в неволю». коли в четвертій дії іван непокритий, якого грав сам автор, повідомляв, що йде в солдати замість свого побратима семена, який щойно одружився, у залі завжди відчувалось емоційне піднесення: учинок івана зворушував своєю людяністю. і ось в цей найяскравіший момент спектаклю, коли в ньому мала звучати інша пісня, марко лукич вийшов на авансцену і, витримавши невелику паузу, заспівав: реве та стогне дніпр широкий,сердитий вітер прекрасний баритон кропивницького лунав особливо повноголосо, помітно було, що артист хвилюється, що настав якийсь значущий момент. мелодія зачаровувала, вона гармоніювала з образом буряної ночі. марко лукич уловив настрій залу й ледь помітним рухом руки подав знак: «співаймо разом! » і зал підхопив пісню, бо ж багато присутніх добре пам’ятали слова, якими розпочинався «кобзар».той вечір детально описали його учасники. відомо навіть прізвище поліцейського (рудковський), який, здогадавшись, що відбувається щось «незаконне», притримуючи лівою рукою шаблю, побіг із першого ряду через увесь зал на вулицю, а там, із приміщення фабрики, де був телефон, кричав у слухавку: « демонстрац негайно приїхати! » за кілька хвилин з’явився пристав, спектакль було перервано, розпочалися дізнання. однак твір, який ненависники всього українського намагалися не пустити до людей, уже вилетів на волю, щоб стати улюбленою піснею нашого народу.450 слів за г. клочеком
Відповідь:
Продовження твору
Понеділок. Юлько стривожений сидить на уроці не зважаючи на учителя. Він боїться , адже може прийти продавщиця з магазину і вказати на нього. Його тривога не марна. Увесь клас його обговорює за спиною. Хочеться просто заплакати в подушку, але він тримається, розуміючи що сам у всьому винен. Всі сидять на уроці. Учитель пояснює матеріал. Стук в двері класу... заходить жінка з відділу поліції та літня жінка з магазину. Юлько значно зблід. Жінка упізнала юлька. Після довгої розмови, Юлькові сказали що він після такого має бути покараний і сказали стати і вийти з класу, зачекати на жінку з поліції за дверима. Беркутові було не пособі, він знав що Юлько його хотів підставити... але всежтаки став і захистив товариша. Він говорив, що не тримає образи, казав, що мабудь цей урок добряче провчив Юлька.
Перерва:
Юлько підходить до Славка Беркути , вибачається перед ним, і вони міцно жмуть один одному руку.
Кінець: Хлопці вибачили один одного, зрозуміли що між ними було велике непорозуміння. І тепер все життя тримаються разом. Вони найкращі друзіПовість Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки» розкриває неймовірну здатність маленьких головних героїв до навчання завдяки своєї цікавості. Хлопці навіть не підозрюють, що таємниці, яку вони намагаються розгадати, не існує і вони придумали її собі самі.
Головні герої повісті Митько та Сергій школярі, що навчаються в шостому класі. Вони кращі друзі та дуже розуміють один одного. Їх об’єднують спільні інтереси та схожі риси характеру. Хлопцям подобається природа, вони кмітливі та зацікавлені і готові до пригод.
Всі події сталися, коли друзі відправилися літом до бабусі. Біля озера в лісі вони винайшли похилий курінь. Хлопці відремонтували його, та почали весь час проводити в цьому місці. До них на велосипеді приїжджав Васько. Цей хлопець був старший за них, йому вже виповнилося чотирнадцять років. Саме Васько розповів нашим героям про чудовисько, що мешкає в цих краях. Ця розповідь так вразила Митька та Сергія, що вони незважаючи ні на що вирішили піймати загадкову сутність. Саме тут широко розкриваються характери героїв.
Шестикласники почали полювати на вигаданий персонаж. Хлопці багато перечитали наукових видань, вивчали книжки з біології. Митько та Сергій проявляли свою кмітливість, розставляючи хитрі пастки. Фантазія головних героїв так розігралася, що вони почали знаходити, як їм здавалося, сліди на піску та, навіть, чути рев і булькотіння води. Вони по черзі пильнували в курені вночі. Автор показує неймовірну сміливість маленьких хлопців. Вони проявили прагнення до знань, будували складні логічні комбінації, щоб добитися своєї мети. Бажання спіймати чудовисько та отримати таку бажану славу рухало хлопцями всі літні канікули.
Незважаючи на невдачу в охоті за таємним звіром, хлопці демонстрували такі риси характеру як наполегливість, доброта, мужність та винахідливість. В вирі цих подій Митько та Сергій не втратили повагу до батьків та довіру один одному.
Літні канікули вплинули на інтелектуальні здатності хлопців. Вони навіть розмовляти стали інакше. Самоосвіта дозволила розвинути їх кругозір і подивитися на життя іншими очима.
Головні герої повісті показують нам, що навчання може приносити задоволення і бути неймовірно цікавим.