Кожна людина - якщо вона людина, а не двонога тварина - у певний час замислюється про сенс життя людства у цілому і зокрема власного життя.
Для розумної істоти природно задаватися питанням навіщо вона живе. Ще більш природно для розумної істоти прагнути чогось більшого, ніж сите життя, наприклад, краси, добра та безсмертя.
Звісно, людина як істота є смертною, і з цим нічого не зробиш. Але ж людина може залишити після себе щось важливе: вона може написати книгу, намалювати картину, зробити відкриття, народити та виховати дітей... Все це залишиться на Землі після того, як людина піде з життя. Багато людей, які вже давно померли, залишаються у людській пам'яті, тобто вони не зникли.
Таким чином, прагнути чогось високого - це природне бажання людини. Тому, що людина - розумна істота, а не двонога тварина, що позбавлена пір'я, як тисячоліття тому назвав людину давньогрецький філософ Платон.
Персоналістичний світ роману Володимира Винниченка “Записки кирпатого Мефістофеля” представлений як ансамбль персонажів, де кожному чітко відведено відповідну роль. Рольову заданість формує композиційна вертикаль твору – образ Якова Михайлюка, відображенням світогляду якого є інші персонажі, тим самим уособлюючи ту чи іншу іпостась героя.
Таким чином, роман Володимира Винниченка “Записки кирпатого Мефістофеля” поставив крапку в обговоренні проблеми інстинктів, довівши, що батьківські почуття набагато сильніші у порівнянні з особистими.
Відповідь:
Кожна людина - якщо вона людина, а не двонога тварина - у певний час замислюється про сенс життя людства у цілому і зокрема власного життя.
Для розумної істоти природно задаватися питанням навіщо вона живе. Ще більш природно для розумної істоти прагнути чогось більшого, ніж сите життя, наприклад, краси, добра та безсмертя.
Звісно, людина як істота є смертною, і з цим нічого не зробиш. Але ж людина може залишити після себе щось важливе: вона може написати книгу, намалювати картину, зробити відкриття, народити та виховати дітей... Все це залишиться на Землі після того, як людина піде з життя. Багато людей, які вже давно померли, залишаються у людській пам'яті, тобто вони не зникли.
Таким чином, прагнути чогось високого - це природне бажання людини. Тому, що людина - розумна істота, а не двонога тварина, що позбавлена пір'я, як тисячоліття тому назвав людину давньогрецький філософ Платон.
Пояснення:
Персоналістичний світ роману Володимира Винниченка “Записки кирпатого Мефістофеля” представлений як ансамбль персонажів, де кожному чітко відведено відповідну роль. Рольову заданість формує композиційна вертикаль твору – образ Якова Михайлюка, відображенням світогляду якого є інші персонажі, тим самим уособлюючи ту чи іншу іпостась героя.
Таким чином, роман Володимира Винниченка “Записки кирпатого Мефістофеля” поставив крапку в обговоренні проблеми інстинктів, довівши, що батьківські почуття набагато сильніші у порівнянні з особистими.