Чи знайдеться місце в сучасному житті для таких драконів, як Грицько?
Наведіть приклади з життя, хто міг би стати «братом» його за духом, за
готовністю до самопожертви заради інших (мається на увазі жертвування не
тільки найдорожчим, а й своїми інтересами, матеріальними цінностями і т.
ін.)
поколiння до поколiння, вiд матерi до дiтей бережно, як найцiннiшi релiквiï.
Пiснi розкривали духовний свiт народу, його прагнення i сподiвання, горе i
радощi, давали сили в трудi i боротьбi за визволення.
"Украïнська народна пiсня,
Ї писав М. Стельмах,
Ї увiбравши в себе i грозовий, i барвiнковий ласкавий свiт, iсторiю i побут,
болючi роздуми i найнiжнiшi почуття, воiстину генiально поєднала пристрасне й
емоцiйне слово з незбагненним чаром, з незбагненними таємницями мелосу..."
Доля украïнськоï пiснi сумна i велична. Незважаючи на перешкоди i
лихолiття, вона вистояла i продовжує чарувати красою новi поколiння. Кожна пiсня,
мов iскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав
укладач збiрки "Найкращi пiснi Украïни" Михайло Шевченко: "Вона має те
велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям
духовностi
Ї має дух!"
Народна пiсня
Ї це насамперед iсторiя Украïни та невмирущiсть душi народноï, це свiт
життя i боротьби, надiй i сподiвань, якi не покидають людину i в найтяжчi часи.
Минають столiття, змiнюються суспiльнi устроï, потрясають свiт вiйни i
голодомори, на змiну одним поколiнням приходять iншi зi своïми смаками й
уподобаннями. А народна пiсня залишається, даруючи свою красу та неповторнiсть.
За то, что к нему дорога
Лежит сквозь пенное море,
Сквозь радости и преграды!
Да здравствуют дикие джунгли,
И радуга в брызгах прибоя,
И крик попугая в чаще!
Но нам не нужны пиастры...
Пиастры, пиастры, пиастры!
А что с ними делать в море?
Не купишь на них ни ветер,
Ни чистые горизонты,
Ни белых стремительных чаек,
Тебя провожающих в поиск,
Ни звонкое золото солнца,
Что блещет в струе за кормою.
Пиастры, пиастры, пиастры!
А что с ними делать в детстве?
Не купишь на них ни сказку,
Ни смех товарища звонкий,
Ни ясную радость утра,
Когда по траве росистой
Сквозь солнечный пух тополиный
Бежишь ты навстречу другу.
Да здравствует остров зелёный,
Лежащий за чёрной бурей,
За синей глубокой тайной,
За искрами южных созвездий!
Да здравствует смех и дорога,
Да здравствует дружба и море!
Да здравствует всё, что не купишь
На чёрное золото Флинта!