ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ у другій половині XVI — першій половині XVII ст. Поява книгодрукування в Україні
Видатною подією національно-культурного відродження стало розповсюдження друкарської справи, що значно прискорило культурний розвиток в Україні.
Точна дата початку книгодрукування в Україні не відома. Першим друкованим твором вважається «Апостол», виданий 1574 р. у Львові. Іваном Федоровим. Найновіші дослідження свідчать, що перша українська друкарня ймовірно існувала у Львові ще за століття перед тим. Багатий львівський міщанин Степан Дропан 1460 р. подарував церкві Св. Онуфрія і монастиреві при ній свою власну друкарню, яку польський король Казимир IV підтвердив привілеєм 1469 р.
1574 р. у Львові у друкарні Федорова вийшов перший український друкований підручник «Буквар». Іван Федоров під час перебування в Острозі, куди його запросив князь Острозький, видав «Новий Завіт» (1580 р.) і справжній шедевр з-поміж стародруків Острозьку Біблію (1581 p.). Це було перше повне друковане видання Біблії слов'янською мовою.
З-поміж перших українських книжок були граматики (підручники для вивчення мов): «Адельфотес» (1591 р.)та «Граматика словенська» (1596 p.). «Адельфотес» — греко-слов'янська граматика, складена у Львівській братській школі. «Граматику словенську» видав у Вільні український учений Лаврентій Зизаній. Він був також автором «Лексиса» — першого українського друкованого словника, де церковнослов'янські слова перекладалися українською мовою. Чималий вплив на розвиток української науки й шкільництва мала «Граматика» Мілетія Смотрицького, що вийшла друком 1619 р. Протягом двох століть вона залишалася основним підручником граматики в школах України, Білорусії, Росії, Болгарії та Сербії.
Література, театр, кіно, музика, живопис... У світі багато різних видів мистецтва, шлях кожного з них до серця людини є різним: ми сприймаємо їх і слухом, і зором. Однак, усі вони споріднені, бо у них єдина мета — передати людям задум митця, його ставлення до навколишнього світу, до життя. Кожне мистецтво прагне своєю «мовою» відобразити повноту й багатогранність дійсності, усе розмаїття звуків, барв і форм.Мистецтво — чарівний світ краси, що з давніх-давен приваблює людей. Майже сорок тисячоліть існує на землі мистецтво. Воно створено людиною і є невід'ємною частиною життя, і вічним супутником. Людина — автор величезної кількості різноманітних мистецьких творів, де вона постає художником і композитором, скульптором і архітектором, поетом і драматургом, творцем кіно і телебачення. В усіх цих творах ми відкриваємо для себе розмаїття і повноту навколишнього світу, пізнаємо та відчуваємо його, страждаємо чи радіємо, звеличуємося над прозою буття, злітаємо у світ фантазій. Люди завжди захоплювалися досконалістю в усьому, що їх оточувало, але найбільше їх приваблювали творіння зодчих, живописців, скульпторів, музикантів, поетів. Найважливішим та спільним для всіх видів мистецтва є те, що вони «проростають» з ґрунту, який зветься «життям». Проте витвори мистецтва не є ілюстрація ми будь-чого, вони відображають (кожен своїми засобами) відчуття автора-митця, різноманітні життєві явища, багатство звуків, фарб і форм навколишнього світу. Твори різних видів мистецтва — літератури, театру, танцю, музики, живопису, скульптури, архітектури по-різному прямують до серця людини: деякі з них ми сприймаємо зором, інші — слухом. Разом з тим, усі вони дещо схожі, бо мають спільну мету — передати людині думку митця, його ставлення до навколишнього світу, до людини, до життя загалом. Наше завдання — зрозуміти митця, його сприйняття життєвих явищ, співвідношення суміжних видів мистецтва та причини їх впливу на людину — слухача, читача, глядача. Це надасть нам можливість більш глибоко розуміти мистецтво.
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
у другій половині XVI — першій половині XVII ст.
Поява книгодрукування в Україні
Видатною подією національно-культурного відродження стало розповсюдження друкарської справи, що значно прискорило культурний розвиток в Україні.
Точна дата початку книгодрукування в Україні не відома. Першим друкованим твором вважається «Апостол», виданий 1574 р. у Львові. Іваном Федоровим. Найновіші дослідження свідчать, що перша українська друкарня ймовірно існувала у Львові ще за століття перед тим. Багатий львівський міщанин Степан Дропан 1460 р. подарував церкві Св. Онуфрія і монастиреві при ній свою власну друкарню, яку польський король Казимир IV підтвердив привілеєм 1469 р.
1574 р. у Львові у друкарні Федорова вийшов перший український друкований підручник «Буквар». Іван Федоров під час перебування в Острозі, куди його запросив князь Острозький, видав «Новий Завіт» (1580 р.) і справжній шедевр з-поміж стародруків Острозьку Біблію (1581 p.). Це було перше повне друковане видання Біблії слов'янською мовою.
З-поміж перших українських книжок були граматики (підручники для вивчення мов): «Адельфотес» (1591 р.)та «Граматика словенська» (1596 p.). «Адельфотес» — греко-слов'янська граматика, складена у Львівській братській школі. «Граматику словенську» видав у Вільні український учений Лаврентій Зизаній. Він був також автором «Лексиса» — першого українського друкованого словника, де церковнослов'янські слова перекладалися українською мовою. Чималий вплив на розвиток української науки й шкільництва мала «Граматика» Мілетія Смотрицького, що вийшла друком 1619 р. Протягом двох століть вона залишалася основним підручником граматики в школах України, Білорусії, Росії, Болгарії та Сербії.
Люди завжди захоплювалися досконалістю в усьому, що їх оточувало, але найбільше їх приваблювали творіння зодчих, живописців, скульпторів, музикантів, поетів. Найважливішим та спільним для всіх видів мистецтва є те, що вони «проростають» з ґрунту, який зветься «життям». Проте витвори мистецтва не є ілюстрація ми будь-чого, вони відображають (кожен своїми засобами) відчуття автора-митця, різноманітні життєві явища, багатство звуків, фарб і форм навколишнього світу.
Твори різних видів мистецтва — літератури, театру, танцю, музики, живопису, скульптури, архітектури по-різному прямують до серця людини: деякі з них ми сприймаємо зором, інші — слухом. Разом з тим, усі вони дещо схожі, бо мають спільну мету — передати людині думку митця, його ставлення до навколишнього світу, до людини, до життя загалом. Наше завдання — зрозуміти митця, його сприйняття життєвих явищ, співвідношення суміжних видів мистецтва та причини їх впливу на людину — слухача, читача, глядача. Це надасть нам можливість більш глибоко розуміти мистецтво.