Дайте відповіді на запитання. 1.Навіщо Свіфт зробив мешканців Ліліпутії крихітними?Обгрунтуйте свою думку.

2.Скільки часу подорожував Гулівер?

3.Який кумедний випадок розбудив Гулівера?(перша частина)

4.Я ставиться велетень-фермер до Гулівера?(друга частина)

5.Якою була освіта у країні Бробдінгнегу?

6.Що це за острів, на який потрапляє Гулівер у 3 частині?

7.Хто такі єгу і гуігнгнми?

8.Повернувшись з подорожей, як Гулівер ставиться до своїх дітей і дружини?

9.У кінці роману ми дізнаємось ,що Гулівера найбільше дратувала

10.Які проблеми підняв Свіфт у романі "Мандри Гулівера"?

Вид лірики — громадянська.
Жанр — ліричний вірш.
Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість.
Римування: білий вірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту:
1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?»
4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…»
Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..»
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:
епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»;
метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»;
риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»;
асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»;
порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».

У творі О.Довженка "Скарб" розповідається  про безтурботнне життя парубка Павлуся,про його легке дитинство ,про те,як його пестили матір і  батько ,і від цього він став лінивим і невмілим .через його забаганку поїсти меду  ,одного  разу померла Павлусева мати .Проте щастя переслідувало його .У господарсті його був лад,прибуток,знайшлася вірна і покірна і працьовита дружина,були хороші наймити .Все життя він тільки їв  та спав.
Якось на  свята зiбралася сільска молодь  йти шукати скарб. Вирiшили попросити Павла, щоб вiн пiшов iз ними "на щастя". Той не хотів i сказав, що як Бог дасть, то й у вікно вкине. Так і сталося. парубки хотіли розіграти його  вкинути йому у вікно дохлого хорта а виявилося, шо всередині його був захований скарб - золото.Так довіку жилося Павлу - безтурботно.
 люди  завжди замислювалися над тим, що таке щастя.  цей твір  показує, що бездiлля i ситiсть — це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина,яка  безцiльно й безглуздо проживає свій вiк, недопомагає іншим  Хоч i таланило в усьому Павлусевi, але його  лінивого щастя мало хто б захотів.