Оксана Іваненко "Друкар книжок небачених". План до частин: "Максим Грек", "Ганза", "Гість з Данії", "Печатний дім", "Свято книги", "Єретики". План: I. Максим Грек: 1. Книги - це ріки, що напувають всесвіт. 2. Роздуми диякона Івана Федорова. 3. Старець - Максим Грек. 4. Розмова старця та диякона про книги. 5. Спогади про юність. 6. Притча про таланти. 7. Замислений Іван. II. Ганза. 1. Корабель мав від 2. Цар Іван Грозний. 3. Доручення Шлітту. 4. Нарада "Ганзи" - спілки німецьких купців. 5. Ув'язнення Шлітта. III. Гість з Данії. 1. Посол від датського короля до царя Івана. 2. Лист від Християна III 3. Не безкорислива до 4. Роздуми царя Івана. 5. Посол Ганс Місенгейм повертається ні з чим. IV. Печатний дім. 1. Час видавати друковані книги. 2. У пошуках здібних майстрів. 3. Доручення збудувати "Печатний дім". 4. Першодрукар - Іван Федоров. V. Свято книги. 1. Перша книга - "Апостол". 2. Стопи книг доступні для людей. 3. Післямова першої книги. 4. Роздуми першодрукаря. VI. Єретики. 1. Невдоволення бояр та вищих церковників. 2. Плітки навколо друкарні. 3. Скрутні часи царювання. 4. Страшні страти. 5. Звинувачення в єресі. 6. Вимушений виїзд з Москви перших друкарів.
«Світ який — мереживо казкове!..» Від неї віє юнацьким максималізмом, життєствердною енергією. Автор передає почуття ліричного героя, який відчуває потребу в коханні і добрі, тому просить у долі:
Дай мені любові,
дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе..
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам.
Юнак очікує від життя дива, приходу справжніх почуттів, про які мріяв в «юнацьких несміливих снах». Очевидно, таки прийшло до ліричного героя перше кохання. Інколи, засліплений сильним почуттям, не помічаєш недоліків милої серцю людини; але може настати час руйнування «рожевих ілюзій». І саме тоді перевіряється глибина, щирість кохання. Кохання — не лише повсякденні радощі, воно інколи несе і муки, і страждання, бо буває нерозділеним, болючим, зрадливим. Письменник, мабуть, відчув на собі, тому і з’явилися вірші «Люсі», «Ти байдужа, як мертве місто», «Є в коханні і будні, і свята…». В останній поезії поет розкриває буденні і святкові дні любові, як буває непросто молодим людям порозумітися, знайти спільну стежину в житті, гармонію , почуттях…
Але, що б там не було, треба чекати на єдину, велику, вірну любов — вона до неї неодмінно прийде. Втрачає багато той, хто не вміє поступитися, не здатний відрізнити важливо го від мізерного.
Василь Симоненко закликає бути життєрадісними, любити свою батьківщину, народ, пробуджувати в людині прекрасні почуття. Власне таким і був поет, прожив лише двадцять дев’ять років, пізнав радощі кохання і був до безтями закоханий у життя!
План до частин: "Максим Грек", "Ганза", "Гість з Данії", "Печатний дім", "Свято книги", "Єретики".
План:
I. Максим Грек:
1. Книги - це ріки, що напувають всесвіт.
2. Роздуми диякона Івана Федорова.
3. Старець - Максим Грек.
4. Розмова старця та диякона про книги.
5. Спогади про юність.
6. Притча про таланти.
7. Замислений Іван.
II. Ганза.
1. Корабель мав від
2. Цар Іван Грозний.
3. Доручення Шлітту.
4. Нарада "Ганзи" - спілки німецьких купців.
5. Ув'язнення Шлітта.
III. Гість з Данії.
1. Посол від датського короля до царя Івана.
2. Лист від Християна III
3. Не безкорислива до
4. Роздуми царя Івана.
5. Посол Ганс Місенгейм повертається ні з чим.
IV. Печатний дім.
1. Час видавати друковані книги.
2. У пошуках здібних майстрів.
3. Доручення збудувати "Печатний дім".
4. Першодрукар - Іван Федоров.
V. Свято книги.
1. Перша книга - "Апостол".
2. Стопи книг доступні для людей.
3. Післямова першої книги.
4. Роздуми першодрукаря.
VI. Єретики.
1. Невдоволення бояр та вищих церковників.
2. Плітки навколо друкарні.
3. Скрутні часи царювання.
4. Страшні страти.
5. Звинувачення в єресі.
6. Вимушений виїзд з Москви перших друкарів.
«Світ який — мереживо казкове!..» Від неї віє юнацьким максималізмом, життєствердною енергією. Автор передає почуття ліричного героя, який відчуває потребу в коханні і добрі, тому просить у долі:
Дай мені любові,
дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе..
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам.
Юнак очікує від життя дива, приходу справжніх почуттів, про які мріяв в «юнацьких несміливих снах». Очевидно, таки прийшло до ліричного героя перше кохання. Інколи, засліплений сильним почуттям, не помічаєш недоліків милої серцю людини; але може настати час руйнування «рожевих ілюзій». І саме тоді перевіряється глибина, щирість кохання. Кохання — не лише повсякденні радощі, воно інколи несе і муки, і страждання, бо буває нерозділеним, болючим, зрадливим. Письменник, мабуть, відчув на собі, тому і з’явилися вірші «Люсі», «Ти байдужа, як мертве місто», «Є в коханні і будні, і свята…». В останній поезії поет розкриває буденні і святкові дні любові, як буває непросто молодим людям порозумітися, знайти спільну стежину в житті, гармонію , почуттях…
Але, що б там не було, треба чекати на єдину, велику, вірну любов — вона до неї неодмінно прийде. Втрачає багато той, хто не вміє поступитися, не здатний відрізнити важливо го від мізерного.
Василь Симоненко закликає бути життєрадісними, любити свою батьківщину, народ, пробуджувати в людині прекрасні почуття. Власне таким і був поет, прожив лише двадцять дев’ять років, пізнав радощі кохання і був до безтями закоханий у життя!
Объяснение: