Поширення культу Франка в галицькому суспільстві для «окциденталістів» було загрозою їхньому світогляду. Митрополит Шептицький негативно оцінював вузьку та нетерпиму поставу «латинників», бачачи в ній погорду, що заважає розвитку Церкви: «Послухати їх [«латинників». – Z], то тільки вони є найвірнішими католиками в цілій країні, а всі, хто не погоджується з ними, є поганими католиками, заполоненими духом єретичної схизми і з котрими потрібно завзято боротися». Більше того, глава ГКЦ вважав, що «якщо ця тенденція переможе, то вона допровадить нашу Церкву до руїни». УГКЦ постала перед вибором – йти шляхом збереження власної традиції та втрачати можливість діалогу зі значною частиною суспільства, або ж реформуватися, осучаснитися та шукати діалог з модерним світом.
Митрополиту Шептицькому деякі ідеї модернізму були не чужі, хоча він і не був модерністом. Його можна назвати модерністом-практиком, який завдяки власному досвіду, візіонерству, толерантності та широті поглядів, розумів важливість пошуку відповідей на виклики модерного часу. Його програму повернення до візантійських коренів Греко-Католицької Церкви, власне, слід розгляди як спробу надати потужний імпульс для розвитку та оновлення УГКЦ».
Відповідь:Композиція твору “За сестрою” Експозиція: розповідь родину Судаків. Зав’язка: напад татар на село. Розвиток дії: загибель діда Андрія та матері Параски. Ганнуся з батьком захоплені в полон. Павлусь тікає та зустрічається з козаками та братом Петром. Козаки оточують татарський кіш і звільняють частину українців з полону, Семен Непорадний захоплює Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, що був ватажком татар. Батько Судаків зустрічається з синами. Павлусь один їде розшукувати сестру, та його захопив харциз Карий (Карим) та продав татарам. Татарин Мустафа не злюбив непокірного Павлуся, який хотів втекти та наказав його покарати. Поява мурзи рятує хлопця, він вигадує план порятунку сестри. Кульмінація: радісна зустріч Павлуся та Ганни. Розв’язка: Мустафа-ага повертається до батька. Щасливий Девлет-Гірей дарує волю для Павлуся та Ганнусі, та для бранця Остапа Швидкого, українця, який також був у полоні разом з хлопцем.
Поширення культу Франка в галицькому суспільстві для «окциденталістів» було загрозою їхньому світогляду. Митрополит Шептицький негативно оцінював вузьку та нетерпиму поставу «латинників», бачачи в ній погорду, що заважає розвитку Церкви: «Послухати їх [«латинників». – Z], то тільки вони є найвірнішими католиками в цілій країні, а всі, хто не погоджується з ними, є поганими католиками, заполоненими духом єретичної схизми і з котрими потрібно завзято боротися». Більше того, глава ГКЦ вважав, що «якщо ця тенденція переможе, то вона допровадить нашу Церкву до руїни». УГКЦ постала перед вибором – йти шляхом збереження власної традиції та втрачати можливість діалогу зі значною частиною суспільства, або ж реформуватися, осучаснитися та шукати діалог з модерним світом.
Митрополиту Шептицькому деякі ідеї модернізму були не чужі, хоча він і не був модерністом. Його можна назвати модерністом-практиком, який завдяки власному досвіду, візіонерству, толерантності та широті поглядів, розумів важливість пошуку відповідей на виклики модерного часу. Його програму повернення до візантійських коренів Греко-Католицької Церкви, власне, слід розгляди як спробу надати потужний імпульс для розвитку та оновлення УГКЦ».
Відповідь:Композиція твору “За сестрою” Експозиція: розповідь родину Судаків. Зав’язка: напад татар на село. Розвиток дії: загибель діда Андрія та матері Параски. Ганнуся з батьком захоплені в полон. Павлусь тікає та зустрічається з козаками та братом Петром. Козаки оточують татарський кіш і звільняють частину українців з полону, Семен Непорадний захоплює Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, що був ватажком татар. Батько Судаків зустрічається з синами. Павлусь один їде розшукувати сестру, та його захопив харциз Карий (Карим) та продав татарам. Татарин Мустафа не злюбив непокірного Павлуся, який хотів втекти та наказав його покарати. Поява мурзи рятує хлопця, він вигадує план порятунку сестри. Кульмінація: радісна зустріч Павлуся та Ганни. Розв’язка: Мустафа-ага повертається до батька. Щасливий Девлет-Гірей дарує волю для Павлуся та Ганнусі, та для бранця Остапа Швидкого, українця, який також був у полоні разом з хлопцем.