дуже треба відповіді на питання в творі Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера 1. Коли йде відбуваються події, змальовані у творі?
2. Розкажи, що тобі стало відомо на початку повісті про героя- оповідача.
3. Яке завдання отримали учні на літні канікули?
4. Поясни, як ставився Сергій до вчительки біології та до предмета, яко-
го вона навчала. Знайди та прочитай утексті слова, які підтверджують
Твою думку.
5. Якщо друзі имало любили ботаніку», то чому вони так зацікавилися
завданням Ірини Семенівни? Аргументуй свою відповідь цитатою.
6. Розкажи про зустріч друзів із Василем Трошем,
7. Перечитай Василеві репліки. Зверни увагу на слова і вирази, які він до-
бирає. Подумай, з якою інтонацією він розмовляв із Сергієм і Митьком.
8. Поясни, чи були у Василя підстави так розмовляти з гостями з міста.
Чому, на твою думку, він так учинив?
9. Як характеризують Василя Троша його слова? Що про хлопця думають
Сергій і Митько? Що пронього думаєш ти?
10. Як ти думаєш, чи зустрінуться хлопці протягом твору колись іще?
Передбач, як можуть далі розгортатися події.
Відповідь:
1. Втечу.. - Остап до Соломії, коли прощається з нею
2. Бунтар... - цитата: пан біга по хаті, мов скажений. "Бунтар, кричить, гайдамака! " А розказує про це Остапові Соломія, тому відповідь двояка, хоча я більше схиляюсь до відповіді "пан"
3. Тікаймо звідси- цитата: А паня біла, біла, трясця трясе її, а вона руки заломила та: "Ромцю, каже, тікаймо звідси, бо ті хлопи заб'ють нас, як мого дідуся в Умані..." Знову ж таки - це розказує Остапові Соломія
4. Ну, хай тебе боронить.. - Соломія, коли прощається з Остапом
5. Не так мені страшно ляха...- Остап до Соломії
6. З живого шкуру здеру... - пан, коли лютував на Остапа
7. За Дунай, у Січ - Соломія, коли догнала Остапа
8. Пропадай воно все..- Соломія, коли втекла вслід за Остапом
9. Шукай тепер пане - Соломія, коли втеклаа вслід за Остапом
10. Хіба я боюся смерті - Іван Котигорошок
11. Бодай ти запалася - Остап, коли перебрався на турецькі землі
12. Як живий буду..- Остап під час марення у плавнях
Пояснення:
Відповідь:
Це опис дівчини-заробітчанки з твору Г.Тютюнника "Климко" , яка продвала на базарі в Слов"янську свою хустку.
Пояснення:
Цитата: Біля крайньої тачки на дерев'яних колесах стояла дівчина, з напуском на очі зап'ята старенькою чорною хустиною. Вона тримала в руках чепурно, квітка до квітки складений букет чорнобривців. На плечах у неї була ще одна хустка - велика, у веселих червоних та зелених квітах, а темно-вишневі шовкові китиці ледь не торкалися землі. Щоки у дівчини були перепнуті по-старечому, навкіс, як у хворої на зуби, а маленькі тонкі пальці, що тримали квіти, тремтливо перебирали зелені стебельця.