Художні засоби твіра мамина вішня
знову наснилось дитинство,
тепле, як гарна весна.
вишня вдяглася в намисто,
мама щаслива й сумна.
там за село проводжала
долю мою молоду…
щедро мені щебетала
мамина вишня в саду.
вдаль голубими вітрами
весни за обрій пливли.
раннім туманом у мами
коси, як дим, зацвіли.
мати в тривогах вінчала
щастя жадане й біду…
радо мене зустрічала
мамина вишня в саду.
здавна близьке й сокровенне
все там, аж терпне душа.
начебто й мама до мене
стежкою в сад поспіша.
знов, як бувало, до столу
кличе, лиш в хату зайду…
ронить зацвіток додолу
мамина вишня в саду.
пісня любові й дитинства
в серці бринить, як струна.
наче священна молитва
з рідного краю луна.
та не порадує літо
душу мою молоду…
плаче тепер білим цвітом
мамина вишня в саду.
Відповідь:
У притчі розповідається про чоловіка-рибалку, який знайшов собі друга в рибі. Запросивши рибу в гості, він відійшов, а коли повернувся, то його жінка вже засмажила рибу.
На мою думку, у смерті риби винен чоловік та частково його дружина. Жінці ніколи розмовляти про високі справи - вона заклопотана домашнім господарством. Якби чоловік більше приділяв часу родині, то дружина б була менш завантажена, а у подружжя було б більше часу на розмови. Тому у більшій мірі винуватцем є чоловік.
Пояснення:
.
Объяснение:
Сон- написаний від першої особи у формі розповіді. Це дало авторові змогу виразити власне ставлення до зображуваних подій. Художній прийом сну, обраний Шевченком, допомагає і розкриттю ідейно-тематичного змісту поеми, і жанровим особливостям, бо життя, змальоване у творі, дійсно нагадує сон, оскільки суперечите усім реаліям.
Образ оповідача в поемі наближений до автора і є виразником його думок, його ставлення до подій, відтворених у поемі. Оповідач ніби пролітає у сні над безмежними просторами України і Росії, де гає знущання поміщиків, чиновників, царя. Ці картини начебто витвір сонної уяви . Як самостійний персонаж оповідач бере безпосередню участь у всіх подіях, про які розповідає.