Для поезії М.Вороного характерні глибокі філосовські роздуми,патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ,рідну Україну.
У поемі "Євшан-зілля" М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві,своєму народові.Використавши легенду про перебування сина половецького хана у полоні,його забуття про рідний край і батька,поет із болем у серці звертається до людей,які відцуралися від своєї батьківщини,які,потрапивши на чужу землю,забули рідну мову.Чимало синів і дочок України блукають по світу у пошуках щастя.Це до них звернені слова поета:
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми,сконати
Ніж в землі чужій,ворожій,
В славі й шані пробувати.
У поемі "Євшан-зілля" в образі ханського сина бачимо тих українців,які шанують чужі звичаї і занедбали рідний край,які забули свої звичаї.Микола Вороний задає риторичне запитання:
Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Що на певний шлях направить,-
Шлях у край свій повороту?!
Роздумуючи над поемою,я пригадала слова Т.Шевченка "Хто матір забуває,того Бог карає".Я переконана,Що горе тій людині,тому народові,який забуває своє коріння,свою мову,не дбає про свою країну.Тому проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати людство у будь-які часи.
Ми,молоде покоління,піднімаємось у своєму духовному і національному зрості,крокуючи шляхами розбудови самостійної України,віддаємо всі сили на благо нашої країни,мріємо про свій вагомий внесок у цю справу.Ми любимо свою Батьківщину,свій народ,свою мову,а тому такі близькі нам слова поета:
За честь і правду все віддай, Коли ти любиш рідний край!
Я гадаю,що тільки людина-патріот має право бути громадянином своєї нації,свого краю.Отже,я закликаю своїх ровесників бути вірними своєму народові,своїй країні.
1. Події на початку оповідання відбуваються у сел вка
2. Козаки в цьому оповіданні воювали проти татар.
3. В полон взяли сина кримського хана Девлет-гірея Ібрагіма – Мустафу.
4. Діда Андрія зарубали, батька Степана і сестру Ганусю взяли у полон, а матір Палажку зарізали
5. Щоб взволити Ганусю потрібно було їхати в Крим.
6. Харциз Карим обікрав Павлуся ще й продав його татарам
7. Козаки впізнавши коня і сідло Павлуся судили його за зрадництво і відтяли йому голову
8. Павлусь сподобався татарам своєї веселою вдачею, понятливістю і тим, як швидко він вивчив татар-ську мову.
9. Щоб залишитися у татар Павлусь повинен був відмовитися від християнської віри (збусурманитись)
10. Татарин Сулейман купив Павлуся як подарунок для свого сина Мустафи
11. Вибили Павлуся (але чи дротянками чітко не вказано), за тещо він занадто зухвало відповдав своєму господарю, відмовився прийняти іншу віру і інше імʼя, а також не приховував того, що він ладен в будь-який момент втекти. А до покарати дротянками (правда, цього не встигли зробити) Павлуся наказав знову ж таки його господар Мустафа, за те, що Павлусь таки утік. Покарання передбачало 100 ударів, але так як Павлусь сам добровільно вернувся, то 100 ударів замінили на 20 ударів дротянками.
12. Остап Швидкий опікувався Павлусем, підказував як себе вести, що можнаа говорити, а що ні, пошкодував його, коли Павлуся наказали вибити, змастив його рани ліками.
13. Єдиним сином Дівлет-гірея Ібрагіма був Мустафа-ага, саме під його керівництвом татари напали на вку. Павлусь сказав, що дише його сестра може знати, куди подівся син Ібрагіма, але її забрали у полон татари, а тому її потрібно знайти.
14. Полоненого Мустафу тримали у лубенського полковника
15. Павлусь і Гануся у полоні в Криму згадували зимове свято Різдво.
16. Дівлет-гірей за порятунок єдиного сина обіцяв дарувати Павлусеві і його сестрі Ганусі свободу, а також на прохання Павлуся пообіцяв йому викупити з неволі Остапа Швидкого і до м добратися в Україну .
Для поезії М.Вороного характерні глибокі філосовські роздуми,патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ,рідну Україну.
У поемі "Євшан-зілля" М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві,своєму народові.Використавши легенду про перебування сина половецького хана у полоні,його забуття про рідний край і батька,поет із болем у серці звертається до людей,які відцуралися від своєї батьківщини,які,потрапивши на чужу землю,забули рідну мову.Чимало синів і дочок України блукають по світу у пошуках щастя.Це до них звернені слова поета:
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми,сконати
Ніж в землі чужій,ворожій,
В славі й шані пробувати.
У поемі "Євшан-зілля" в образі ханського сина бачимо тих українців,які шанують чужі звичаї і занедбали рідний край,які забули свої звичаї.Микола Вороний задає риторичне запитання:
Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Що на певний шлях направить,-
Шлях у край свій повороту?!
Роздумуючи над поемою,я пригадала слова Т.Шевченка "Хто матір забуває,того Бог карає".Я переконана,Що горе тій людині,тому народові,який забуває своє коріння,свою мову,не дбає про свою країну.Тому проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати людство у будь-які часи.
Ми,молоде покоління,піднімаємось у своєму духовному і національному зрості,крокуючи шляхами розбудови самостійної України,віддаємо всі сили на благо нашої країни,мріємо про свій вагомий внесок у цю справу.Ми любимо свою Батьківщину,свій народ,свою мову,а тому такі близькі нам слова поета:
За честь і правду все віддай,
Коли ти любиш рідний край!
Я гадаю,що тільки людина-патріот має право бути громадянином своєї нації,свого краю.Отже,я закликаю своїх ровесників бути вірними своєму народові,своїй країні.
Відповідь:
1. Події на початку оповідання відбуваються у сел вка
2. Козаки в цьому оповіданні воювали проти татар.
3. В полон взяли сина кримського хана Девлет-гірея Ібрагіма – Мустафу.
4. Діда Андрія зарубали, батька Степана і сестру Ганусю взяли у полон, а матір Палажку зарізали
5. Щоб взволити Ганусю потрібно було їхати в Крим.
6. Харциз Карим обікрав Павлуся ще й продав його татарам
7. Козаки впізнавши коня і сідло Павлуся судили його за зрадництво і відтяли йому голову
8. Павлусь сподобався татарам своєї веселою вдачею, понятливістю і тим, як швидко він вивчив татар-ську мову.
9. Щоб залишитися у татар Павлусь повинен був відмовитися від християнської віри (збусурманитись)
10. Татарин Сулейман купив Павлуся як подарунок для свого сина Мустафи
11. Вибили Павлуся (але чи дротянками чітко не вказано), за тещо він занадто зухвало відповдав своєму господарю, відмовився прийняти іншу віру і інше імʼя, а також не приховував того, що він ладен в будь-який момент втекти. А до покарати дротянками (правда, цього не встигли зробити) Павлуся наказав знову ж таки його господар Мустафа, за те, що Павлусь таки утік. Покарання передбачало 100 ударів, але так як Павлусь сам добровільно вернувся, то 100 ударів замінили на 20 ударів дротянками.
12. Остап Швидкий опікувався Павлусем, підказував як себе вести, що можнаа говорити, а що ні, пошкодував його, коли Павлуся наказали вибити, змастив його рани ліками.
13. Єдиним сином Дівлет-гірея Ібрагіма був Мустафа-ага, саме під його керівництвом татари напали на вку. Павлусь сказав, що дише його сестра може знати, куди подівся син Ібрагіма, але її забрали у полон татари, а тому її потрібно знайти.
14. Полоненого Мустафу тримали у лубенського полковника
15. Павлусь і Гануся у полоні в Криму згадували зимове свято Різдво.
16. Дівлет-гірей за порятунок єдиного сина обіцяв дарувати Павлусеві і його сестрі Ганусі свободу, а також на прохання Павлуся пообіцяв йому викупити з неволі Остапа Швидкого і до м добратися в Україну .
Пояснення: