І ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ ЗА РОМАНОМ П. КУЛІША «ЧОРНА РАДА» 1. Який інструмент почув Шрам, коли зайшов на пасіку до Череваня? 2. Кого у творі називають Божим чоловіком? 3. Хто викупив Василя Невольника із турецької каторги? 4. Про кого сказано: «нав де, не хоче нікому придіте поклонімося»? 5. Кого Сомко наказав провезти на свині по всьому Гадячу? 6. Ким став Іванець на Запорожжі? 7. Де познайомився Перо з Лесею? 8. Хто так відгукується про запорожців: «Тепер чесному чоловікові стид мішатися між сі розбишаки. Перевернулися тепер уже кат знає на що запорожці. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди втікав щонайкращий люд з городів; а тепер хто йде на Запорожжє? Або гольтяпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба»? 9. На кого натякала Череваниха, розповідаючи про свій сон? 10. Хто викрав Лесю? 11. У кого з героїв очі бігали «то сюди, то туди»? 12. Хто вирвав у Сомка бунчук та булаву? ІІ Завдання на установлення відповідностей (за романом «Чорна рада») 1. Установіть відповідність між героєм роману та його описом 1. Шрам 2. Василь Невольник 3. Кобзар 4. Іванець А Ключник, викуплений з турецького полону. Б Нечесним шляхом здобув місце у козацькій верхівці В Допомагав викупляти невільників, Божий чоловік Г Козак і священнослужитель, втратив на війні двох синів Д Син Шрама, чоловік Лесі. 2. Установіть послідовність подій у творі 1. 2. 3. 4. А Чорна рада у Ніжині Б Суперечка Шрама та міщан В Шрам приїжджає на хутір до Череваня Г Зустріч Кирила Тура та Я. Сомка 2. Визначте художні засоби: 1. . Епітет 2. Метафора 3. Порівняння 4. Гіпербола А А те Хмарище було окрите гаями, справді наче хмарами. Б Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний В Повернулось у старого серце, як почув, що козацька кров іллється понад Дніпром Г Розлилась козацька слава по всій Україні. 5. Установіть відповідність між реплікою та героєм: 1. Шрам 2. Сомко 3. Черевань 4. Василь Невольник 5. Петро А От, бгате, … — каже Шрамові, — де люде вміють жити на світі! Коли б я був не жонатий, то зараз би пішов у запорожці! Б Сидять там окаяннії в Січі да тілько п’янствують, а очортіє горілку пити, так і їде в городи да тут і величається, як порося на орчику (про запорожців) В Хто там грюкає, наче у свої ворота? Г А ось і моя наречена! — сказав … , обернувшись до Лесі. — Вам, ясная панно, чолом до самих ніжок! 6. Установіть відповідність між місцем та подією 1. Хмарище 2. Гадяч 3. Ніжин 4. Київ А Чорна рада Б Зустріч із Сомком В Іванця катають на свині. Г Розмова з Божим чоловіком 5. Розподіліть героїв твору. 1. Вигадані 2. Реальні історичні особи А Я. Сомко Б Черевань В Леся Г І. Брюховецький ІІІ Охарактеризуйте один із образів твору (1 сторінка обсяг)- письмово.
Автор невідомий
Назва «Чи не той то хміль»:
Жанр: історична пісня.
Рік написання/видання приблизно 1649
Літературний рід: ліро-епочний твір
Тема оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.
Ідея уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.
Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.
Композиція Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем. Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води. Кульмінація: перемога над ворогом. Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».
Художні засоби Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». Епітети: «Золота Вода», «хороша врода». Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду». Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи». Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?». Гетьмана Богдана Хмельницького показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем який у боротьбі спирається на широкі народні маси що підтримують його На другому плані в пісні – поляки-загарбники які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі. У кожному рядку пісні відчувається захват Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького війська та союзників-татар: За собою великую Потугу я знаю. Іще й орду татарськую За собой веду. У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи — Погубили шуби…. лежать після бою, вищеривши зуби, їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.
РІДНА МОВА
0 мово рідна!
В рідній хаті,
як джерело із глибини,
в голодні дні, у дні багаті,
1 на дощі, і при багатті,
ти від колиски до труни.
Хоч не чужою чужиною
чужі були і є мені,
немов луною голосною
твої лунають голосні!
Озвуться чистими тонами
їм приголосних сто рядів,
басами і напівбасами —
м’які, сонорні і тверді!
Не посоромлять ні на йоту
йотовані могутній плин
пісень великого народу
із краю сонця і калин.
Лише у пору листопаду
шумлять шумливі у журбі...
Моя заступнице й порадо,
Безсмертя суджене тобі.
Бо ти —
як мати в рідній хаті,
як джерело із глибини,
в голодні дні, у дні багаті,
і на дощі, і при багатті,
ти —
від колиски до труни!..