Головний герой роману Чіпка.Життя у злиднях ,зневажлеве ставлення до Чіпки сільських дітей, невідступне прізвисько "виродок" мали згубний вплив на формування його характеру. Ще з малку в Чіпчиній душі з"явилася ненависть до людей,яка потім зруйнувала його життя. Але разом з цим у дитячій душі зароджувалась і щирість, чесність, доброта, розвитку яких сприяли лагідні розповіді і казки люблячої бабусі Оришки. Тому,багато розмірковуючи наж стосунками міжлюдьми ,Чіпка казав :
" Я бабусю ,добрий - Я злого неробитиму.. Я буду добрий,бабусю.."
І вийшов із Чіпки щирий,відвертий,чесний і правцьовитий парубок -борець за правду.Але чітко виявляється і слабкість характеру Чіпки,бо коли в нього незаконо відібрали землю він втратив віру в справедливість,вирішив що немає в житті щастя.
Чіпка став пропивати все,що заробив власною працею, завів собі друзів розбишак.
Та ось незабаром добре в Чіпчмній душі змогло взяти гору,перемогти, і він, помирившись із мамою і одружившись з коханою дівчиною починає нове життя.Радіючи за сина мати ніби але щастя тривало недовго. Не витримавши другої кривди, яку заподіяли йому пани після виборів у земство,Чіпка під впливом лихого товариства повертається до розбійного життя, і тепер вже назавжди.
Взагалі,в образі Чіпки Панас Мирний показав,як важко знайти справжні шляхи для боротьби з гнобителями і кривдниками,як часто ці пошуки призводять до спустошення людського характеру .
Байка про равлика і боягузливою стонога (сороконожка)
Одного разу, бистроногый стонозі знадобилося перейти дорогу. Швидка то вона швидка, та ось боязка не в міру. Один раз вибігла вона на дорогу, але побачивши машину тут же відскочила назад, інший раз добігла до середини, але шум вантажівки налякав її, вона знову сховалася в ту ж канавку, в якій сиділа до цього. І ось, вона сиділа в цій канавці і не могла зважитися перебігти дорогу. І тут вона побачила повільно повзе равлик, він неймовірно повільно виповз на дорогу, озирнувся, і продовжив шлях до протилежної сторони, на яку так хотіла потрапити боягузлива сороконіжка. Равлик все повз і повз до своєї мети, незважаючи ні на що, в одну мить він навіть сховався під кузовом машини, але виповз звідти, все так само неквапливо, неушкодженим. Нарешті, він досяг узбіччя і озирнувся на завмерлу в канавці сороконіжку, так дивилася на равлика, і все не могла зважитися перебігти дорогу. Тоді равлик повільно розгорнувся і повільно поповз назад, у бік стоноги. діставшись до неї вона сказала: -Забирайся на мою мушлю, я тебе перевезу. - стонога забралася на мушлю равлика і вони разом відправилися на інший бік дороги.
Якщо ти не зрозуміла, мораль така: єдине що заважає тобі зробити те що ти хочеш, це твій страх.
Головний герой роману Чіпка.Життя у злиднях ,зневажлеве ставлення до Чіпки сільських дітей, невідступне прізвисько "виродок" мали згубний вплив на формування його характеру. Ще з малку в Чіпчиній душі з"явилася ненависть до людей,яка потім зруйнувала його життя. Але разом з цим у дитячій душі зароджувалась і щирість, чесність, доброта, розвитку яких сприяли лагідні розповіді і казки люблячої бабусі Оришки. Тому,багато розмірковуючи наж стосунками міжлюдьми ,Чіпка казав :
" Я бабусю ,добрий - Я злого неробитиму.. Я буду добрий,бабусю.."
І вийшов із Чіпки щирий,відвертий,чесний і правцьовитий парубок -борець за правду.Але чітко виявляється і слабкість характеру Чіпки,бо коли в нього незаконо відібрали землю він втратив віру в справедливість,вирішив що немає в житті щастя.
Чіпка став пропивати все,що заробив власною працею, завів собі друзів розбишак.
Та ось незабаром добре в Чіпчмній душі змогло взяти гору,перемогти, і він, помирившись із мамою і одружившись з коханою дівчиною починає нове життя.Радіючи за сина мати ніби але щастя тривало недовго. Не витримавши другої кривди, яку заподіяли йому пани після виборів у земство,Чіпка під впливом лихого товариства повертається до розбійного життя, і тепер вже назавжди.
Взагалі,в образі Чіпки Панас Мирний показав,як важко знайти справжні шляхи для боротьби з гнобителями і кривдниками,як часто ці пошуки призводять до спустошення людського характеру .
Байка про равлика і боягузливою стонога (сороконожка)
Одного разу, бистроногый стонозі знадобилося перейти дорогу. Швидка то вона швидка, та ось боязка не в міру. Один раз вибігла вона на дорогу, але побачивши машину тут же відскочила назад, інший раз добігла до середини, але шум вантажівки налякав її, вона знову сховалася в ту ж канавку, в якій сиділа до цього. І ось, вона сиділа в цій канавці і не могла зважитися перебігти дорогу. І тут вона побачила повільно повзе равлик, він неймовірно повільно виповз на дорогу, озирнувся, і продовжив шлях до протилежної сторони, на яку так хотіла потрапити боягузлива сороконіжка. Равлик все повз і повз до своєї мети, незважаючи ні на що, в одну мить він навіть сховався під кузовом машини, але виповз звідти, все так само неквапливо, неушкодженим. Нарешті, він досяг узбіччя і озирнувся на завмерлу в канавці сороконіжку, так дивилася на равлика, і все не могла зважитися перебігти дорогу. Тоді равлик повільно розгорнувся і повільно поповз назад, у бік стоноги. діставшись до неї вона сказала:
-Забирайся на мою мушлю, я тебе перевезу. - стонога забралася на мушлю равлика і вони разом відправилися на інший бік дороги.
Якщо ти не зрозуміла, мораль така: єдине що заважає тобі зробити те що ти хочеш, це твій страх.