Я захопилася читанням зовсім нещодавно, у шостому класі, коли на уроці нам задали прочитати оповідання В.Кава«Пиріжок з калиною». З великим захопленням я прочитала це оповідання . Головний герой оповідання- Митько.Він дуже симпатизує читачам своєю добротою,культурністю та щедрістю. Митька та Федора образили старшокласники ,вони відійшли до верби та почали лаяти «шостаків».Хлопці розуміють істинну цінність розума . Митько ненавмисно попав у Ніну Жук замашною сніжкою. Його одразу почала мучати совість, щож буде з оком Ніни. Підглянув у вікно дівчини , вона помітила його. Хлопчик почав вибачатися та розповідати усе , що трапилося. Митько нічого не пошкодував для Нини , віддав усе що було в кишені. А нина усе зрозуміла та дала йому пиріжок з калиною.
Це оповідання вчить нас бути щедрими , добрими та совісними до людей.
Мені дуже сподобалося оповідання В.Кава, і тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати оповідання «Пиріжок з калиною « та переконатися в талановитості цього письменника.
Зовнішність: "Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бро-воньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте…";
Характер: На все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна" .
Кохання до чоловіка: "Батечки, як заголосить Маруся, та так і повисла йому на шию! Виціловала його ... що то? і в вічі, і у лоб, і у щоки, і у шию ..." ; "А Маруся лежить у нього на руках і сама себе не тямить, чи вона у раю, чи вона де? Так їй хороше було! Хоче щось сказати – і слова не промовить; хоче від нього вирватися, так неначе прикована до Василевої шиї ..."
Василь⇒
Зовнісшність та вдача: "Він свитник, хлопець дуже гарний, має гнучкий стан та на сільських дівчат і не дивиться. Нібито його хазяїн хоче взятии хлопця в прийми, віддати за нього свою доньку-красуню".
Шанобливе ставлення до коханої, небажання її осквернити:"... вдарив поклон і, припавши на те місце, де стояла Маруся, ціловав землю замість її ..." ; – Марусю!.. Люблю тебе, Марусенько, усім серцем моїм, люблю тебе більш усього на світі ! Одну руку вхватив Василь та й держить біля свого серця, а воно так же колотиться, як і в неї ... Марусенько, моя лебідочк , зірочко моя , рибочко, перепілочко! – приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю.– Я ж землі під собою не чую - я мов у раю !"
Я захопилася читанням зовсім нещодавно, у шостому класі, коли на уроці нам задали прочитати оповідання В.Кава«Пиріжок з калиною». З великим захопленням я прочитала це оповідання . Головний герой оповідання- Митько.Він дуже симпатизує читачам своєю добротою,культурністю та щедрістю. Митька та Федора образили старшокласники ,вони відійшли до верби та почали лаяти «шостаків».Хлопці розуміють істинну цінність розума . Митько ненавмисно попав у Ніну Жук замашною сніжкою. Його одразу почала мучати совість, щож буде з оком Ніни. Підглянув у вікно дівчини , вона помітила його. Хлопчик почав вибачатися та розповідати усе , що трапилося. Митько нічого не пошкодував для Нини , віддав усе що було в кишені. А нина усе зрозуміла та дала йому пиріжок з калиною.
Це оповідання вчить нас бути щедрими , добрими та совісними до людей.
Мені дуже сподобалося оповідання В.Кава, і тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати оповідання «Пиріжок з калиною « та переконатися в талановитості цього письменника.
Василя з твору "Маруся":
Маруся⇒
Зовнішність: "Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бро-воньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте…";
Характер: На все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна" .
Кохання до чоловіка: "Батечки, як заголосить Маруся, та так і повисла йому на шию! Виціловала його ... що то? і в вічі, і у лоб, і у щоки, і у шию ..." ; "А Маруся лежить у нього на руках і сама себе не тямить, чи вона у раю, чи вона де? Так їй хороше було! Хоче щось сказати – і слова не промовить; хоче від нього вирватися, так неначе прикована до Василевої шиї ..."
Василь⇒
Зовнісшність та вдача: "Він свитник, хлопець дуже гарний, має гнучкий стан та на сільських дівчат і не дивиться. Нібито його хазяїн хоче взятии хлопця в прийми, віддати за нього свою доньку-красуню".
Шанобливе ставлення до коханої, небажання її осквернити:"... вдарив поклон і, припавши на те місце, де стояла Маруся, ціловав землю замість її ..." ; – Марусю!.. Люблю тебе, Марусенько, усім серцем моїм, люблю тебе більш усього на світі ! Одну руку вхватив Василь та й держить біля свого серця, а воно так же колотиться, як і в неї ... Марусенько, моя лебідочк , зірочко моя , рибочко, перепілочко! – приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю.– Я ж землі під собою не чую - я мов у раю !"
Объяснение: