Історія Катерини – не унікальна в українських реаліях ХІХ століття, як і в творчості Шевченка. Але поема «Катерина» – це перший літературний, а однойменна картина – перший художній твір, де він звертається до теми покритки – жінки, що стала матір’ю поза шлюбом. Тому саме Катерина стала «голосом» нашого проекту. Після більш ніж піврічної відсутності музей повертає в експозицію картину «Катерина». Але тепер це не «мовчазне» полотно на стіні. Фактично це перша спроба працювати в експозиційному просторі музею з контекстами і нарацією. Сьогодні, коли нівелюється цінність оригінального експонату, чи не єдиний б його актуалізувати – вписати в story. Саме це ми й зробили в рамках проекту «Катерина: ВКЛ/ВИКЛ»: вписали картину і поему в соціально-історичний, мистецький та літературний контекст”, – розповіла Укрінформу кураторка проекту Вікторія Антоненко.
Однією з основних думок яку хотів донести автор до читача, це те що потрібно відноситись до людей так, як ти хочеш щоб вони відносились до тебе. За будь якими обставинами ти повинен до свому товаришеві недивлячись нінащо. Потрібно бути добрим, щедрим та завжди допомагати один доному. Вирішувати всі проблеми разом, якщо вони стосуються двох людей.
Наприклад Ява і Павлуша (з твору "Тореадори з Васюківки) вони завжди все робили разом, навіть якщо вони посваряться, то всеодно миряться та далі шукають собі пригоди.
Автор показує, що всі пригоди, які переживають герої, додають їм віри у власні сили, у підтримку справжніх друзів, доброту - які завжди будуть вічними в людських відносинах.
З ціх творів зрозуміло, що кожен із дітей на все життя запам’ятає і смішні, кумедні моменти, і сумні. І звичайно, ніхто ніколи не забуде своїх друзів, бо друзі дитинства завжди виявляються найщирішими, на все життя.
Відповідь:
Історія Катерини – не унікальна в українських реаліях ХІХ століття, як і в творчості Шевченка. Але поема «Катерина» – це перший літературний, а однойменна картина – перший художній твір, де він звертається до теми покритки – жінки, що стала матір’ю поза шлюбом. Тому саме Катерина стала «голосом» нашого проекту. Після більш ніж піврічної відсутності музей повертає в експозицію картину «Катерина». Але тепер це не «мовчазне» полотно на стіні. Фактично це перша спроба працювати в експозиційному просторі музею з контекстами і нарацією. Сьогодні, коли нівелюється цінність оригінального експонату, чи не єдиний б його актуалізувати – вписати в story. Саме це ми й зробили в рамках проекту «Катерина: ВКЛ/ВИКЛ»: вписали картину і поему в соціально-історичний, мистецький та літературний контекст”, – розповіла Укрінформу кураторка проекту Вікторія Антоненко.
Однією з основних думок яку хотів донести автор до читача, це те що потрібно відноситись до людей так, як ти хочеш щоб вони відносились до тебе. За будь якими обставинами ти повинен до свому товаришеві недивлячись нінащо. Потрібно бути добрим, щедрим та завжди допомагати один доному. Вирішувати всі проблеми разом, якщо вони стосуються двох людей.
Наприклад Ява і Павлуша (з твору "Тореадори з Васюківки) вони завжди все робили разом, навіть якщо вони посваряться, то всеодно миряться та далі шукають собі пригоди.
Автор показує, що всі пригоди, які переживають герої, додають їм віри у власні сили, у підтримку справжніх друзів, доброту - які завжди будуть вічними в людських відносинах.
З ціх творів зрозуміло, що кожен із дітей на все життя запам’ятає і смішні, кумедні моменти, і сумні. І звичайно, ніхто ніколи не забуде своїх друзів, бо друзі дитинства завжди виявляються найщирішими, на все життя.
Объяснение: