Остап Бульбенко – старший син Бульби, разом зі своїм братом закінчив семінарію і після закінчення навчання повернувся додому. Читач дізнається про те, як показав себе Остап в семінарії з декількох епізодів: Остап спочатку не хотів вчитися і намагався втекти, але з часом взявся за розум. По-справжньому цей персонаж розкривається в похід на поляків. Остап постає перед нами гідним сином свого батька: хоробрим, сильним козаком, який наділений аналітичними здібностями.
Незважаючи на те, що Остап потрапляє в полон до поляків, козак не втрачає самовладання і властивої його твердості характеру. Після сцени страти у читача не залишається сумнівів в тому, що Остап по праву гідний називатися справжнім козаком. Герой йде на лобне місце без страху, з гідністю зустрічаючи смерть.
Андрій відрізняється і від брата, і від батька. Можна сказати, що від своєї матері він взяв ліричний склад душі, а від батька – рішучість і волю до перемоги. Можна сказати, що саме це поєднання і стало для юнака фатальним.
У військових справах Андрій не відставав від свого брата, а часом здійснював таке, що ні одному козаку навіть в голову прийти не могло. Молодого хлопця чарують битви, гулянки, мечі, шпаги, набіги – все те, з чого складається козацька життя. Образ Андрія створений Гоголем в романтичному ключі. Читач розуміє, що Андріе борються два протилежні початки: бажання любити й чинити за велінням серця і бажання служити рідному краю, стояти на сторожі свободи і незалежності.
Остап Бульбенко – старший син Бульби, разом зі своїм братом закінчив семінарію і після закінчення навчання повернувся додому. Читач дізнається про те, як показав себе Остап в семінарії з декількох епізодів: Остап спочатку не хотів вчитися і намагався втекти, але з часом взявся за розум. По-справжньому цей персонаж розкривається в похід на поляків. Остап постає перед нами гідним сином свого батька: хоробрим, сильним козаком, який наділений аналітичними здібностями.
Незважаючи на те, що Остап потрапляє в полон до поляків, козак не втрачає самовладання і властивої його твердості характеру. Після сцени страти у читача не залишається сумнівів в тому, що Остап по праву гідний називатися справжнім козаком. Герой йде на лобне місце без страху, з гідністю зустрічаючи смерть.
Андрій відрізняється і від брата, і від батька. Можна сказати, що від своєї матері він взяв ліричний склад душі, а від батька – рішучість і волю до перемоги. Можна сказати, що саме це поєднання і стало для юнака фатальним.
У військових справах Андрій не відставав від свого брата, а часом здійснював таке, що ні одному козаку навіть в голову прийти не могло. Молодого хлопця чарують битви, гулянки, мечі, шпаги, набіги – все те, з чого складається козацька життя. Образ Андрія створений Гоголем в романтичному ключі. Читач розуміє, що Андріе борються два протилежні початки: бажання любити й чинити за велінням серця і бажання служити рідному краю, стояти на сторожі свободи і незалежності.