О.Довженко "Щоденник" Завдання: на основі прочитаного записати 12 афоризмів ( крилатих висловів). Наприклад: " Нас … більше за добру європейську державу. Ми є, і нас немає. Де ми?" До ть Будь ласка
Козаки - гордість українського народу! Вони завжди захищали свою Батьківщину, боролися проти ворогів. З самого дитинства хлопчиків навчали, щоб пізніше вони могли стати козаками, бо це було дуже почесно для кожного жителя України. Історія України багата на різноманітні постаті відважних козаків. Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Сірко та інші залишили помітний слід у історії нашої країни. Вони були настільки героїчними, що про них складали пісні, легенди, різні думи та вірші. Одним із таких є "Тарас Бульба". Микола Гололь зміг так передати події того часу, що козаки стали для мене справжніми героями. Саме ці герої не словом, а ділом показували свою любов до Батьківщини. Ці люди були настільки відважними, що навіть коли їх страчувати, жоден з них не вказав свого болю. Так, траплялися зрадники, але дуже добре, що їх було мало. Давайте ж будемо нащадками гідними цим визначним людям. Давайте пронесемо пам'ять про козаків скрізь віки, передаючи її з покоління у покоління.
Народознавство у творі Убога хатина Михайлових батьків, прикрашена вишитими рушниками й кетягами калини, три хлібини й грудка солі на столі, свячені страви у мальованих полумисках. Є щось язичницьке і в тому, як селяни з книг М. Стельмаха ставляться до землі, оранки, сівби, до насіння й дерев, з якими вони розмовляють, як із живими. Письменник не промине нагоди, щоб показати, як жінки тіпають коноплі, прядуть, тчуть, вибілюють полотна; як урочисто проводжають плугатарів у поле на оранку; як майстровито роблять свою справу гончар чи стельмах.
Призабута тепер естетика праці селянина завжди відтворюється М. Стельмахом з великою любов’ю і поезією. Він — пристрасний оборонець ладу сільського життя, всього доброго і красивого, що відтворено досвідом українського селянина протягом віків. 2.
Зв’язок повісті з Унт У творі багато прислів’їв і приказок («Сто друзів — це мало, один ворог — це багато», «Над шкурою дрижати — людиною не жити», «Де не посій, то вродиться», «Справді, добре сміється той, хто сміється останнім», «Зверху сміється, а всередині сичить»), влучних народно розмовних висловів («Птиця також боса ходить і не журиться», «В книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі», «Мужицька музика — ціп і коса», «Чи знайдеться чоловік, якому не треба було б більше, ніж він має»), фразеологізми («Раки пекти»). М. Стельмах — великий майстер художньої деталі при змалюванні портрета, пейзажу.
Призабута тепер естетика праці селянина завжди відтворюється М. Стельмахом з великою любов’ю і поезією. Він — пристрасний оборонець ладу сільського життя, всього доброго і красивого, що відтворено досвідом українського селянина протягом віків. 2.
Зв’язок повісті з Унт У творі багато прислів’їв і приказок («Сто друзів — це мало, один ворог — це багато», «Над шкурою дрижати — людиною не жити», «Де не посій, то вродиться», «Справді, добре сміється той, хто сміється останнім», «Зверху сміється, а всередині сичить»), влучних народно розмовних висловів («Птиця також боса ходить і не журиться», «В книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі», «Мужицька музика — ціп і коса», «Чи знайдеться чоловік, якому не треба було б більше, ніж він має»), фразеологізми («Раки пекти»). М. Стельмах — великий майстер художньої деталі при змалюванні портрета, пейзажу.