Людські стосунки - це дуже складна річ, вони бувають настільки різними, але їх об'єднує одне - над усіми треба працювати. В усіх нас різні стосунки з батьками, братима, сестрами, але як мені здается в багатьох ситуаціях з ними простіше, тобто ти з ними з дитинства, ти розуміешь як з ними налагодити стосунки. Але ми знайомимось з людьми на протязі усьго життя, і багатьох з них ми стараемось зрозуміти. Зрозуміти які в них інтереси, що їм до вподоби, тому часто в нас бувають такі ситуації, коли ми з людиною посварилися, а потім згадуємо, і не можем зрозуміти навіть, чому це все ж таки сталося, що цьому послужило? Я вважаю, що це найчастіше відбувається через те, що ми не добре знаемо людину, або просто не хочемо подивитися правді в очі, і признатися самому собі, що можливо ви обидва були винні, і ви ще тільки нещодавно познайомились, а вже сваритесь. Тобто що я хотіла усім цим сказати, людські стосунки - це дуже складна річ, і навіть якщо ми проживемо багато-багато років, ще це не факт, що ми в цьому станемо краще ніж раніше. Треба робити висновки для себе, і старатися бути краще.
Михайло Коцюбинський написав новелу “Intermezzo” під враженням від своєї подорожі до села Конанівка ( Черкащина). Тому письменник присвятив свій твір Конанівським полям. У творі можна побачити багато вражень ( думки ліричного героя, враження, зображення широких довкілль, звуків і так далі). Взагалі, твір можна назвати суцільним пейзажем, який ми бачити очима ліричного героя. Щодо ліричного героя він: Втомився від людей та від проблем, які їх турбували; він шукав гармонію із своїми думками, а не суцільним «треба»; йому хотілося бачити у своєму житті щось чисте та отримати спокій. Та ліричний герой вирішив поїхати з міста, щоб знайти те, чого він так довго хотів. Поїхав герой до конанівських полей , де осилився у знайомої йому жінки. Деякий час він був у дискомфорті, йому чулися голоса, бачилися різні тіні, але після прогулянки у полі він заспокоївся. Отже, герой «віликувався» саме цією природою та тишею, отримав той бажаний спокій, та моральне здоров‘я.
Людські стосунки - це дуже складна річ, вони бувають настільки різними, але їх об'єднує одне - над усіми треба працювати. В усіх нас різні стосунки з батьками, братима, сестрами, але як мені здается в багатьох ситуаціях з ними простіше, тобто ти з ними з дитинства, ти розуміешь як з ними налагодити стосунки. Але ми знайомимось з людьми на протязі усьго життя, і багатьох з них ми стараемось зрозуміти. Зрозуміти які в них інтереси, що їм до вподоби, тому часто в нас бувають такі ситуації, коли ми з людиною посварилися, а потім згадуємо, і не можем зрозуміти навіть, чому це все ж таки сталося, що цьому послужило? Я вважаю, що це найчастіше відбувається через те, що ми не добре знаемо людину, або просто не хочемо подивитися правді в очі, і признатися самому собі, що можливо ви обидва були винні, і ви ще тільки нещодавно познайомились, а вже сваритесь. Тобто що я хотіла усім цим сказати, людські стосунки - це дуже складна річ, і навіть якщо ми проживемо багато-багато років, ще це не факт, що ми в цьому станемо краще ніж раніше. Треба робити висновки для себе, і старатися бути краще.
Объяснение: Возможен суржик.
Втомився від людей та від проблем, які їх турбували; він шукав гармонію із своїми думками, а не суцільним «треба»; йому хотілося бачити у своєму житті щось чисте та отримати спокій. Та ліричний герой вирішив поїхати з міста, щоб знайти те, чого він так довго хотів. Поїхав герой до конанівських полей , де осилився у знайомої йому жінки. Деякий час він був у дискомфорті, йому чулися голоса, бачилися різні тіні, але після прогулянки у полі він заспокоївся. Отже, герой «віликувався» саме цією природою та тишею, отримав той бажаний спокій, та моральне здоров‘я.