П. куліш разом із м. костомаровим, в. білозерським та іншими був засновникома професійного театру в полтавіб кирило-мефодіївського братствав україномовного альманаху «ластівка»г гуртка «руська трійця»!
"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."
Новела — це невеликий прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням. І автор "Моменту" протягом усього твору тримає читачів у напруженні, причина якого — межова ситуація, яку переживають двоє молодих людей — він і вона. Фінал твору несподіваний: розлука саме в ту мить, коли в серцях обох оселилися любов і щастя.
Однією з визначальних рис неореалізму є наявність документальної основи твору (принцип вірності факту), увага до життя пересічної людини, що маємо у новелі. Підзаголовок твору "Із розповідей тюремного Шехерезади" вказує на те, що факт мав місце. Та й герої твору — звичайні, пересічні люди, але сильні особистості, які не погоджуються з умовами, які їм нав'язує суспільство. Часто у неореалістичному творі увага приділяється промовистій деталі, як-от у творі автор декілька разів звертає нашу увагу на очі героїні, які "горіли" то напруженням, то щастям, були великі, прекрасні.
Сюжетові "Моменту" притаманні напруженість, елементи небезпеки, а імпресіоністична форма викладу, емоційність та психологізм твору змушують читача повною мірою відчути те, що переживав головний герой твору, який мав негайно перетнути кордон. У творі нерозривно пов'язані між собою два мотиви — життя і смерті. Все це дає нам право вважати "Момент" саме неореалістичною новелою.
"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."
Новела — це невеликий прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням. І автор "Моменту" протягом усього твору тримає читачів у напруженні, причина якого — межова ситуація, яку переживають двоє молодих людей — він і вона. Фінал твору несподіваний: розлука саме в ту мить, коли в серцях обох оселилися любов і щастя.
Однією з визначальних рис неореалізму є наявність документальної основи твору (принцип вірності факту), увага до життя пересічної людини, що маємо у новелі. Підзаголовок твору "Із розповідей тюремного Шехерезади" вказує на те, що факт мав місце. Та й герої твору — звичайні, пересічні люди, але сильні особистості, які не погоджуються з умовами, які їм нав'язує суспільство. Часто у неореалістичному творі увага приділяється промовистій деталі, як-от у творі автор декілька разів звертає нашу увагу на очі героїні, які "горіли" то напруженням, то щастям, були великі, прекрасні.
Сюжетові "Моменту" притаманні напруженість, елементи небезпеки, а імпресіоністична форма викладу, емоційність та психологізм твору змушують читача повною мірою відчути те, що переживав головний герой твору, який мав негайно перетнути кордон. У творі нерозривно пов'язані між собою два мотиви — життя і смерті. Все це дає нам право вважати "Момент" саме неореалістичною новелою.