Письмово відповісти на тестові питання за текстом:
1. М. Черевань присвятив би решту свого життя козаччині, якби:
А Мав міцне здоров’я.
Б Не родина.
В Отримав на це дозвіл від Я. Сомка.
Г Не велике господарство.
2. Біблійна легенда, про яку згадав у своїй розповіді Кирило Тур.
А Адама і Єву.
Б Вавілонську вежу.
В Мойсея.
Г Створення землі.
3. Продовжте фразу: „Як же часом покотиться по небу і погасне ясна зоря, козак...”
А Загадає бажання.
Б Перехреститься і прочитає молитву.
В Вирушає у похід.
Г Тільки тоді лягає відпочивати.
4. Сузір’я, що є щасливим для козака.
А Пса.
Б Возу.
В Чумацького Шляху.
Г Діви.
5. „Дівка як... де не посади, там і прийметься”. Яке дерево мав на увазі Кирило Тур?
А Березу.
Б Осику.
В Вербу.
Г Горобину.
6. У чому полягало життєве кредо козака Кирила Тура?
А „За рідний край і життя віддай”.
Б „Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти”.
В „Знищу ворога сьогодні, бо завтра нашкодить”.
Г „Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала”.
7. Кому з героїв належить дана характеристика: „Хисткий і проворний, як сугак на степу”?
А Кирилу Туру.
Б Петру Шраменку.
В Богдану Чорногору.
Г Гетьману Я. Сомку.
8. Чого не робила Леся, доглядаючи за пораненим Петром?
А Копала коріння лікарських рослин.
Б Варила зілля.
В Сиділа біля недужого.
Г Повсякчас схлипувала біля нього.
9. Що сприяло швидкому позбавленню хвороби Петра?
А Любов до нього Лесі.
Б Цілющі ліки.
В Радість і піднесеність з приводу перемоги над Туром.
Г.Смачний харч і свіже повітря.
10. Визначіть художні засоби в уривку з твору: „Здоров’я почало брати гору, наповняло козацьке тіло, як вода колодязь”.
А Метафора, гіпербола.
Б Епітет, порівняння.
В Метафора, порівняння.
Г Метонімія, гіпербола.
11. За яких обставин Леся і Петро не могли одружитися?
А Бо стара Череваниха чинила цьому опір.
Б Дівчина була заручена із Я. Сомком.
В Через бідність козака.
Г У зв’язку з військовими подіями на Січі.
12. Посеред двору, де мешкав Гвинтовка, стояв стовп, до срібного кільця якого міг прив’язати тільки...
А Пр остий козак.
Б Посполитий.
В Хто рівня господареві.
Г Будь-хто.
Згідно з сюжетом в центрі твору знаходиться історія семи друзів військополонених, які служили в австрійській армії, але потрапили в полон. Але доля була прихильною до них, і їм вдалося здійснити втечу в полон. Втім, наслідком цього стали ще більші проблеми - пора року тодішніх подій була зимовою, а знчить, друзям, довелося йтийти по безжалісному морозу. Саме погодним умоваму творі відведена дуже важлива роль - автор детально її описує і показує в якості мало не самого ворога героїв твору. складні обставини наштовхують друзів на роздуми про життя та здійснення відчайдушних вчинків. Їм вже не потрібні гроші, вони готові спалити їх, щоб зберегти вогнище. Усвідомлення швидкої смерті змушує згадувати їх про своє колишнє життя і близьких людей. Втім всі вони зберігали людську гідність і не змогли їсти людське мясо навіть в умовах страшного голоду. Твір закінчується трагічно - в живих залишається лишеодин з семи друзів. Але Осип Турянський закінчує його оптимістичним висновком про те, що вічні цінності завжди перемагає смерть.
Питання сенсу життя в цьому творі досить очевидне. Його герої боролися за своє життя, незважаючи ні на що, здійснювали і не завжди обдумані вчинки, але в той же час навіть у таких складних умовах завжди залишалися гідними людьми. Думається, що якщо це вдалося їм, то повинно вдасться кожній іншій людині в будь-яких умовах. Основний сенс по Осипу Турянському - залишатися людиною в будь-яких обставинах і не шукати виправдань в найскладніших умовах. Держава завжди була і буде жорстокою зі своїми громадянами. У деяких випадках держава настільки жорстока, як це описано в цьому творі. Але визначаючи свій сенс життя, необхідно розділяти взаємини між людиною і державою,а також між звичайними людьми, адже це далеко не одне і теж.
спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї
діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких
випробувань і перемог. Кожен повинен навчитися керувати собою,
тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв
відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну
стійкість.
Вихована людина повинна бути спокійною, врівноваженою, вміти тамувати злість, роздратування, керувати своїми емоціями.
В критичній ситуації зробіть паузу і не втрачайте самоконтроль. Вчіться терпіти і прощати. Змусьте емоції працювати на Вас, а не проти Вас. Опануйте головним умінням - перетворювати негативні події на позитивні. Змінюючии значення, Ви змінюєте свою реакцію на те, що відбувається. Знайдіть у собі сили посміхнутися та знехтувати негараздами.