Художні засоби із повісті "Захар Беркут" зустрічаються досить часто. Це і історизми, і архаїзми, і діалектизми, і порівнння, і епітети, і метафори. Історизми: боярин, дружина, дружинник, хлоп, хоругва, сагайдак, лучник, смерд, дідицтво, край Арпадів. Розглянемо уривок: "Простягаючись звиш пiвмилi вздовж, а мало що не чверть милi в ширину, рiвна й намулиста, обведена з усiх бокiв стрiмкими скалистими стiнами, високими декуди на три або й чотири сажнi, долина тота була немов величезним котлом, iз якого вилито воду. Чималий гiрський потiк впадав вiд сходу до тоï долини високим на пiвтора сажня водопадом, прориваючи собi дорогу помiж тiснi, твердi скали, i обкрутившися вужакою по долинi, випливав на захiд у таку ж саму тiсну браму..." Епiтети: намулистий, стрiмкий, тiсний, гiрський Порiвняння: долина немов котел, потiк немов вужака. Архаїзми — слова, що вийшли з ужитку. У художніх творах вони допомагають точні ше, виразніше зобразити життя минулих епох. У повісті «Захар Беркут», в якій зображуються події XIII ст., є слова, що означали різні предмети тогочасного військового побуту: пищаль, сагайдак, метавка. Архаїзми з твору "Захар Беркут": уста, рамена, побідитель, оружжя, остатній, огнище, топор, сажень, самостайний. Діалектизми — слова та вислови, які зустрічаються тільки у мові населення певної місцевості. У творі є безліч слів, які характерні для Закарпаття. Проте їх велика кількість не лише не засмічує твір, а робить його більш природним, наближеним до реальності. Діалектизми: видіти, будущина, каждий, стрій, вітець, кітловина, пильнувати, бовдур, трафити, пильнувати. Бегетіти — тривожно ревіти. Бовдури — густі клуби диму. Боєва хоругов — бойовий прапор. Вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями. Голосити — повідомити. Дідицтво — володіння, маєток. Дорічне — щорічне. Засіка — штучна перешкода з повалених дров. Збурення — зруйнування. Кармазиновий — малинового кольору. Копний майдан — майдан для громадянських зібрань. Ломи — повалені вітром дерева. Лучник — стрілець з лука. Шилевий знак — стовп, що показує милі. Обалити — повалити. Перхати — пурхати. Прецінь — одначе, все ж таки. Пристати — погодитися. Скиміти — щеміти, боліти. Стрій — одяг. Тама — грабля, загата. Трафити — потрапити. Трембіта — музичний духовий інструмент. Туратися — звернути увагу, чіпати. Ховзький — слизький. Чепіргатий — зубчатий. «Ярлики» — грамоти на князювання.
Історизми: боярин, дружина, дружинник, хлоп, хоругва, сагайдак, лучник, смерд, дідицтво, край Арпадів
Епiтети: намулистий, стрiмкий, тiсний, гiрський
Порiвняння: долина немов котел, потiк немов вужака
Архаїзми: уста, рамена, побідитель, оружжя, остатній, огнище, топор, сажень, самостайний.
Z.ONLINE
ru ua
Войти
Регистрация
укр.літ.
Художні засоби із повісті "Захар Беркут"
Автор lizaАвг 2018 09
Художні засоби із повісті "Захар Беркут" зустрічаються досить часто. Це і історизми, і архаїзми, і діалектизми, і порівнння, і епітети, і метафори. Історизми: боярин, дружина, дружинник, хлоп, хоругва, сагайдак, лучник, смерд, дідицтво, край Арпадів. Розглянемо уривок: "Простягаючись звиш пiвмилi вздовж, а мало що не чверть милi в ширину, рiвна й намулиста, обведена з усiх бокiв стрiмкими скалистими стiнами, високими декуди на три або й чотири сажнi, долина тота була немов величезним котлом, iз якого вилито воду. Чималий гiрський потiк впадав вiд сходу до тоï долини високим на пiвтора сажня водопадом, прориваючи собi дорогу помiж тiснi, твердi скали, i обкрутившися вужакою по долинi, випливав на захiд у таку ж саму тiсну браму..." Епiтети: намулистий, стрiмкий, тiсний, гiрський Порiвняння: долина немов котел, потiк немов вужака. Архаїзми — слова, що вийшли з ужитку. У художніх творах вони допомагають точні ше, виразніше зобразити життя минулих епох. У повісті «Захар Беркут», в якій зображуються події XIII ст., є слова, що означали різні предмети тогочасного військового побуту: пищаль, сагайдак, метавка. Архаїзми з твору "Захар Беркут": уста, рамена, побідитель, оружжя, остатній, огнище, топор, сажень, самостайний. Діалектизми — слова та вислови, які зустрічаються тільки у мові населення певної місцевості. У творі є безліч слів, які характерні для Закарпаття. Проте їх велика кількість не лише не засмічує твір, а робить його більш природним, наближеним до реальності. Діалектизми: видіти, будущина, каждий, стрій, вітець, кітловина, пильнувати, бовдур, трафити, пильнувати. Бегетіти — тривожно ревіти. Бовдури — густі клуби диму. Боєва хоругов — бойовий прапор. Вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями. Голосити — повідомити. Дідицтво — володіння, маєток. Дорічне — щорічне. Засіка — штучна перешкода з повалених дров. Збурення — зруйнування. Кармазиновий — малинового кольору. Копний майдан — майдан для громадянських зібрань. Ломи — повалені вітром дерева. Лучник — стрілець з лука. Шилевий знак — стовп, що показує милі. Обалити — повалити. Перхати — пурхати. Прецінь — одначе, все ж таки. Пристати — погодитися. Скиміти — щеміти, боліти. Стрій — одяг. Тама — грабля, загата. Трафити — потрапити. Трембіта — музичний духовий інструмент. Туратися — звернути увагу, чіпати. Ховзький — слизький. Чепіргатий — зубчатий. «Ярлики» — грамоти на князювання.