решить тесты
Запитання 1
У драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки оспівано красу
варіанти відповідей
Гуцульщини
Полісся
Буковини
Слобожанщини
Галичини
Запитання 2
Рятує Мавку від сокири Килини
варіанти відповідей
Перелесник

Водяник

"Той, що греблі рве"

Лісовик

Марище

Запитання 3
Бездуховність й обивательську обмеженість утілено в образі

варіанти відповідей

Того, що в скалі сидить

Куця

Лукаша

Килини

Долі

Запитання 4
Слова "Я маю в серці те, що не вмирає!" належать

варіанти відповідей

Лукашу

Мавці

"Тому, що греблі рве"

Перелеснику

Русалці Польовій

Запитання 5
Синонімами до слова "феєрія" можуть бути слова

варіанти відповідей

музикальний, ритмічний

химерний, непересічний

чарівний, міфічний

пригодницький, авантюрний

чуттєвий, сльозливий

Запитання 6
Метаморфоза (перетворення людини на рослину чи тварину / Мавки на вербу, Лукаша на вовкулаку) властиве фольклорному жанру

варіанти відповідей

думі

билині

коломийці

баладі

колядці

Запитання 7
У драмі-феєрії "Лісова пісня" порушені всі проблеми, ОКРІМ

варіанти відповідей

краси людських взаємин

патріотизму

великого кохання

сутності щастя

людини й мистецтва

Запитання 8
Драма-феєрія "Лісова пісня" - зразок

варіанти відповідей

сентименталізму

романтизму

неоромантизму

імпресіонізму

реалізму

Запитання 9
Рід літератури "Лісової пісні" -

варіанти відповідей

епос

лірика

драма

ліро-епос

Запитання 10
Композиційну особливість драми-феєрії "Лісова пісня" вказано в рядку

варіанти відповідей

пролог і 20 пісень

пролог і дві дії

пролог і три дії

4 частини, 30 розділів

Запитання 11
"...молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами" у творі "Лісова пісня"

варіанти відповідей

Лукаш

Водяник

Лісовик

Перелесник

Той, що греблі рве

Запитання 12
Місто, у якому Леся Українка написала "Лісову пісню"

варіанти відповідей

Кутаїсі

Тбілісі

Батумі

Цхінвалі

Руставі

1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав од незвіданості шляху. Потім був дід Родим. Власне, його руки, як широкі теплі лопати, Від них малюк заспокоївся й притих. Мав він блакитні очі, тож назвали — Сивоок. Родим був велетенським чоловіком із сивим волоссям, в одязі зі шкури дикого тура. Він місив глину, клав на круг і виготовляв різні вироби. Найбільше — богів. Потім фарбував і обпалював на вогні. Усе сяяло різнобарвністю. Дід був мовчазний. Сивоок із захопленням слідкував за його роботою, знав усіх богів, хоч цього йому ніхто не говорив — і Перуна, і Белеса, і Сварога. Найбільше ж хлопчик любив Ярила. Тільки пізніше здогадався чому — той був схожий на діда! Приїжджали купці й купляли богів, а Родим складав у хижці срібло, хутра та інше добро. Він нікого не боявся. Але одного разу прийшли люди в чорному зі срібним хрестом, сказали підкоритися одному богові. Почали трощити готових богів на полицях, Родим кинувся захищати — і поліг від меча. Сивоок вибрався через стріху й щодуху побіг у пущу. Після багатоденного блукання по Лісу Сивоок потрапив до медовара Ситника і закохався в його дочку Величку. Але, не витримавши підневільного життя у Ситника, втік у пущу. Там познайомився з Лучуком — вправним стрільцем з лука, хлопцем його років. Вони вирушили разом у мандри. 1941 рік. Осінь. Київ Професор Гордій Отава не встиг евакуюватися з Києва, оскільки до останнього моменту намагався врятувати цінності Софійського собору. Він потрапив до концентраційного табору для військовополонених, де його, як виявляється, наполегливо розоіукував колишній колега-науковець, а тепер штурмбанфюрер Адальберт Шнурре. Полонені не виказують Отаву, але він несподівано побачив за колючим дротом власного сина Бориса і називав себе. Рік 1004. Київ Сивоок і Лучук потрапили до Києва, де хлопців вразила краса християнських храмів. Якось вони опинились на галасливому київському торзі, де побачили багато чого дивного для себе. їхню силу й кмітливість помітив зухвалий та спритний купець Какора і запросив до себе охоронцями.

Відповідь:

Я не зовсім впевнена у своїй правоті з цього питання, але висловлю свою думку. Перш за все, на мій погляд, саме безглузде і жорстоке, що видумало людство  - це війни. Я  можу десь  зрозуміти і виправдати визвольні війни. Але, як на мене, Перша світова війна для українського народу за своєю суттю не була визвольною. Хоча значна  територія України опинилася в прифронтовій смузі, а в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина, Прикарпатті розгорнулися бойові дії. Фактично Україна стала центром територіальних зазіхань з боку ворогуючих сторін: Російської імперії та Австро-Угорської імперії.  Українці змушені були воювати інколи й брат проти брата. Напевне, відчуття того, що життя твого народу, твоєї землі було лише розмінною монетою в чужій великій грі, не дуже надихає вітчизняних митців висвітлювати цю тему у творчості.  

Пояснення: