Коли я дочитав роман «Айвенго» я навіть засмутився. Ось роман лежить на столі і вже дочитаний. Що залишив він у мені? Часи змальовані в романі дуже далекі від нас. Але образи твору настільки живі й яскраві що мимохіть починаєш хвилюватися, боятися й радіти за них неначе ці герої-реальні знайомі. Ревека-одна з головних героїнь роману. Надзвичайно вродлива гурія, з блиском очей причарувала усіх хто дивився на неї. Шляхетні обриси брів, гарний орлиний ніс, білі, мов перлини зуби, та густі хвилі чорного волосся, що дрібними кучерями спадало на чудову шию, легкий серпажок з найрозкішнішого перського шовку, розшитий по червоному полю немов живими квітками-все це робило її справді чарівною. Ревека – дочка старого єврея Ісака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла не знаючи ні в чому відмови, ви ж розумієте, що їй потрібна велика сила волі, знання щоб вижити в цьому жорстокому світі. Вона навчилася лікувати, допомагати всім хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу і не знайшовши його віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ревека лікує й допомагає страдникам. Та незважаючи на численні багатства батька-чужинка прецтавниця нації, яку зневажають, її може образити простий йомен чи раб. «Ніхто не наважився виявити жаль до полонянки, боячись щоб його не запідозрили у співчутті до євреїв» - тільки вдячний лицар взявся виконати її доручення. Хоча героїня наділена автором найкращими рисами, але прірву яку розділяє її з Айвенгом залишається нездоланою і додає роману більшої достовірності і життєвості. Образ Ревеки допомагає глибше розкрити характери головних героїв, «облагороджує» жорстокий світ. На мою думку Ревека най романтична героїня роману. Остання сторінка роману перегорнута. Але я неначе й досі в полоні далеких часів. А славетна Ревека гадаю назавжди залишиться у моєму серці.
Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: громадянська. Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства. Віршовий розмір: хорей. "Заповіт" за змістом чітко ділиться на три частини, кожна з яких має свою ідею. У першій частині автор заповідає поховати його в рідному краї. Удругій частині Т. Шевченко спонукає скинути із себе кайдани й боротися за краще життя, за волю. А в заключній частині поет закликає після знищення гнобителів побудувати нову сім'ю народів.
Ревека – дочка старого єврея Ісака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла не знаючи ні в чому відмови, ви ж розумієте, що їй потрібна велика сила волі, знання щоб вижити в цьому жорстокому світі. Вона навчилася лікувати, допомагати всім хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу і не знайшовши його віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ревека лікує й допомагає страдникам. Та незважаючи на численні багатства батька-чужинка прецтавниця нації, яку зневажають, її може образити простий йомен чи раб. «Ніхто не наважився виявити жаль до полонянки, боячись щоб його не запідозрили у співчутті до євреїв» - тільки вдячний лицар взявся виконати її доручення.
Хоча героїня наділена автором найкращими рисами, але прірву яку розділяє її з Айвенгом залишається нездоланою і додає роману більшої достовірності і життєвості.
Образ Ревеки допомагає глибше розкрити характери головних героїв, «облагороджує» жорстокий світ.
На мою думку Ревека най романтична героїня роману.
Остання сторінка роману перегорнута. Але я неначе й досі в полоні далеких часів. А славетна Ревека гадаю назавжди залишиться у моєму серці.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська.
Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.
Віршовий розмір: хорей.
"Заповіт" за змістом чітко ділиться на три частини, кожна з яких має свою ідею. У першій частині автор заповідає поховати його в рідному краї. Удругій частині Т. Шевченко спонукає скинути із себе кайдани й боротися за краще життя, за волю. А в заключній частині поет закликає після знищення гнобителів побудувати нову сім'ю народів.