Розповідь про Федька халамидника і Толю
​

Шкапа(кінь):
-Гладь коня вівсом, а не батогом.                                                                          
-Кінь на чотирьох ногах і то спотикається.
-Не той кінь, що в болото увезе, а той, що витягне.                                              
Осел:
-Був би послом, якби не вдався ослом.
-Держись за гриву, бо за хвіст не вдержишся.
-Лучче бути хвостом живого собаки, чим головою дохлого лева.                          
Щука:
-Заснула щука, та зуби не сплять.
-На те щука в річці, щоб карась не дрімав.
-Не всі старі щуки карасів хватають.                                                                       Цап(козел):
-І кози ситі, і сіно ціле.
-Знає, де козам роги виправляють.
-Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.                                                    
Лисиця:
-Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить
-Дивиться лисичкою, а думає вовком.
-У вічі, як лис, а поза очі, як біс.

Він не забіяка (не дав же здачі Федькові!). Але, разом з тим, Олесь — рішучий хлопець. Він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. Не сприймає він і дідову жорстоку науку: «Тут, на землі, не бити не можна».

Риси вдачі
1. Худорлявий маленький хлопчик, слабосилий допитливий.
2. Має творчі здібності, любить малювати.
3. Уважний Добрий і милосердний. Має природне чуття краси і свободи.
5. Вдумливий і вразливий.
6. Дивак, не такий, як усі.
7. Уважний і добрий