Тугар Вовк на річці Калка потрапив у полон до монголів і міг загинути, але він зрадою купив собі життя Цитата : "правдивою мусить бути та вість, яка глухо шепталась при дворі князя Данила, немов то Тугар Вовк у битві під Калкою зрадив Русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, уложений руськими князями Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанню взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість.
На громадській раді Тугар Вовк на очах у всієї громади вбиває Митька Вояка, щоб той не виказав таємниці боярина, що він зрадник. Але у нього була можливість виїхати з села або спробувати спокутувати свою вину.
Коли Бурунда у передсмертні хвилини хоче вбити Максима, Тугар Вовк відтинає йому руку з занесеним над Максимом мечем. Чи був у нього вибір в цей момент важко сказати: він розумів, що у будь-якому випадку тухольці живими своїх ворогів з пастки вже не випустять, він також знав з розмови з Захаром, що той не погодиться обміняти життя рідного сина на життя монголів. А ще він знав, що його донька кохає цього хлопця.
Висновок щодо образу Тугара Вовка.
Звичайно, Тугар Вовк - зрадник і підлий чоловік. Але інколи його шкода. Батьків своїх він не пам’ятає, втратив дружину, сам виховує доньку, заради якої, здається, готовий на все. Але навіть донька відцуралася батька. Хоча винен у цьому боярин сам: його гордість, пихатість, зарозумілість, зневажливе ставлення до людей, жадібність, прагнення до влади знищує його життя. Напевне, порятунок Максима, це чи не єдиний гарний вчинок, який він здійснив у останні хвилини свого життя.
Відповідь:Шевченко написав дуже багато віршів. Та найбільше мені сподобався вірш «Садок вишневий коло хати». Вірш був створений у важких умовах, коли поет був у казематі . Написаний попри всі заборони писати у 1847 році в С.-Петербурзі, коли думки автора линули далеко до рідного краю.
Цей вірш припав мені до душі тим, з якою влучністю у ньому розповідається читачу про працьовитий народ, з яким трепетом розкривається краса рідної землі:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
Словами «сім’я, вечеря коло хати » автор закликає шанувати батьків , яких йому дуже не вистачало. Не забувати українські звичаї. Коли читаємо рядки вірша, можемо відчути ту затишну атмосферу і велику силу родини, коли всі збираються разом за столом .
Від вірша віє спокоєм і впевненістю . Ми уявляємо собі той вечір, чарівний спів солов’я, задушевні українські пісні дівчат, що линуть у вечірній тиші. Вірш коротенький, але в ньому дуже точно переданий колорит саме українського села:
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
Ось чому мені подобається вірш Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати».
Відповідь:
Тугар Вовк на річці Калка потрапив у полон до монголів і міг загинути, але він зрадою купив собі життя Цитата : "правдивою мусить бути та вість, яка глухо шепталась при дворі князя Данила, немов то Тугар Вовк у битві під Калкою зрадив Русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, уложений руськими князями Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанню взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість.
На громадській раді Тугар Вовк на очах у всієї громади вбиває Митька Вояка, щоб той не виказав таємниці боярина, що він зрадник. Але у нього була можливість виїхати з села або спробувати спокутувати свою вину.
Коли Бурунда у передсмертні хвилини хоче вбити Максима, Тугар Вовк відтинає йому руку з занесеним над Максимом мечем. Чи був у нього вибір в цей момент важко сказати: він розумів, що у будь-якому випадку тухольці живими своїх ворогів з пастки вже не випустять, він також знав з розмови з Захаром, що той не погодиться обміняти життя рідного сина на життя монголів. А ще він знав, що його донька кохає цього хлопця.
Висновок щодо образу Тугара Вовка.
Звичайно, Тугар Вовк - зрадник і підлий чоловік. Але інколи його шкода. Батьків своїх він не пам’ятає, втратив дружину, сам виховує доньку, заради якої, здається, готовий на все. Але навіть донька відцуралася батька. Хоча винен у цьому боярин сам: його гордість, пихатість, зарозумілість, зневажливе ставлення до людей, жадібність, прагнення до влади знищує його життя. Напевне, порятунок Максима, це чи не єдиний гарний вчинок, який він здійснив у останні хвилини свого життя.
Пояснення:
Відповідь:Шевченко написав дуже багато віршів. Та найбільше мені сподобався вірш «Садок вишневий коло хати». Вірш був створений у важких умовах, коли поет був у казематі . Написаний попри всі заборони писати у 1847 році в С.-Петербурзі, коли думки автора линули далеко до рідного краю.
Цей вірш припав мені до душі тим, з якою влучністю у ньому розповідається читачу про працьовитий народ, з яким трепетом розкривається краса рідної землі:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
Словами «сім’я, вечеря коло хати » автор закликає шанувати батьків , яких йому дуже не вистачало. Не забувати українські звичаї. Коли читаємо рядки вірша, можемо відчути ту затишну атмосферу і велику силу родини, коли всі збираються разом за столом .
Від вірша віє спокоєм і впевненістю . Ми уявляємо собі той вечір, чарівний спів солов’я, задушевні українські пісні дівчат, що линуть у вечірній тиші. Вірш коротенький, але в ньому дуже точно переданий колорит саме українського села:
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
Ось чому мені подобається вірш Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати».
Пояснення: