Якщо історія несе знання про рівень соціального, матеріального і духовного життя народів, про фактичний історичний процес, то художня історична проза, не нехтуючи фактом цього процесу, підходить до розуміння конкретних подій з точки їх значущості для формування духовного багатства особистості, людської краси і досконалості.
Проблема моралі та історії, складні взаємини індивідуума та суспільства, пошуку людиною свого місця є однією з важливих проблем сучасності і, закономірно, – центральною у багатьох творах літератури XX ст., зокрема історичної прози.
Твори на історичну тему мають специфічне завдання – формувати національну свідомість, розкривати і примножувати історичний духовний досвід людства, давати моральні уроки майбутнім поколінням.
Серед художніх творів, у яких відображено історичне минуле українського народу, помітне місце посідають історичні романи Володимира Кириловича Малика. Творча спадщина письменника надзвичайно різноманітна за жанрами і тематикою. В.Малик почав літературну діяльність з поезії. Навчаючись на філологічному факультеті Київського університету, він відвідував студентський літературний гурток, яким керував відомий поет Абрам Кацнельсон, захоплювався перекладами творів Пушкіна, Лермонтова, Некрасова, Міцкевича, Катула, Гете. У 1940 р. поезії Володимира Кириловича з'явилися на сторінках кількох республіканських видань. Навесні 1941 р. А.Малишко взяв для друку добірку поезій талановитого початківця, але війна внесла свої корективи. Вчорашній студент став ополченцем, невдовзі отримав тяжке поранення, потрапив у полон, з якого втік і, долаючи 7 – 10 кілометрів у день, наприкінці грудня 1941 р. дістався рідних Новосілок. Навесні 1942 р. потрапив у фашистську облаву і був вивезений до Тюрінгії. В неволі пробув з 12 липня 1942 р. по 12 квітня 1945 р. У поезіях тих років звучать мотиви туги за рідною землею, любові до Батьківщини, ненависті до ворога, постають жахливі картини табірного життя. У пізніших поезіях (1946–1948 років) з'являються мотиви жалю за втраченою, обпаленою війною молодістю.
В 1959 р. побачила світ перша книжка письменника – віршована історична казка "Журавлі-журавлики" – про часи нашестя турецько-татарських полчищ на Україну. Далі одна за одною з'являються історичні поеми для дітей – "Микита Кожум'яка", "Воєвода Дмитро" – про захисників стародавнього Києва, про відважного ватажка опришків Олексу Довбуша ("Чарівний перстень"), безстрашного бунтаря Устима Кармелюка ("Месник із лісу"). Всі вони написані у романтичному ключі, мають напружений динамічний сюжет. У одному інтерв'ю [19, 4] автор зазначив, що йому хотілося якомога ширше й цікавіше донести до дітей історію Батьківщини, виховуючи їх на прикладах героїки й самовідданого служіння рідній землі.
Перші прозові твори В. Малика написані теж для дітей та юнацтва. Це
. Малика написані теж для дітей та юнацтва. Це гостросюжетні пригодницькі повісті: "Чорний екватор" – про боротьбу негрів Кенії за свою незалежність (1960), "Новачок" (1965) – про шкільне життя.
Твір "Планетник" вчить кожного виховувати у собі бережливе ставлення до природи та її краси, прищеплювати з самого дитинства риси чуйності, доброти, відповідальності за доручену справу. Хлопчик, залишившись самотнім через негативне ставлення сільських дітей до нього, знайшов порозуміння і підтримку у природі. Тому, я вважаю, що людина і природа міцно взаємопов’язані між собою. І ми повинні сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем.
Ми повинні наслідувати Планетник і робити все для збереження природи. Ніколи не можна ображати ні рослинки, ні тваринки, тому що вони теж живі. «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?». Про це також говорить багато повір"їв і прикмет українського народу, які так старанно вивчав сам Планетник.
Для Планетника головним є збереження природи, її краси і ми маємо брати з нього приклад для власних вчинків. Для того «...щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».
Якщо історія несе знання про рівень соціального, матеріального і
духовного життя народів, про фактичний історичний процес, то художня
історична проза, не нехтуючи фактом цього процесу, підходить до
розуміння конкретних подій з точки їх значущості для формування
духовного багатства особистості, людської краси і досконалості.
Проблема моралі та історії, складні взаємини індивідуума та суспільства,
пошуку людиною свого місця є однією з важливих проблем сучасності і,
закономірно, – центральною у багатьох творах літератури XX ст., зокрема
історичної прози.
Твори на історичну тему мають специфічне завдання – формувати
національну свідомість, розкривати і примножувати історичний духовний
досвід людства, давати моральні уроки майбутнім поколінням.
Серед художніх творів, у яких відображено історичне минуле українського
народу, помітне місце посідають історичні романи Володимира Кириловича
Малика. Творча спадщина письменника надзвичайно різноманітна за жанрами
і тематикою. В.Малик почав літературну діяльність з поезії. Навчаючись
на філологічному факультеті Київського університету, він відвідував
студентський літературний гурток, яким керував відомий поет Абрам
Кацнельсон, захоплювався перекладами творів Пушкіна, Лермонтова,
Некрасова, Міцкевича, Катула, Гете. У 1940 р. поезії Володимира
Кириловича з'явилися на сторінках кількох республіканських видань.
Навесні 1941 р. А.Малишко взяв для друку добірку поезій талановитого
початківця, але війна внесла свої корективи. Вчорашній студент став
ополченцем, невдовзі отримав тяжке поранення, потрапив у полон, з якого
втік і, долаючи 7 – 10 кілометрів у день, наприкінці грудня 1941 р.
дістався рідних Новосілок. Навесні 1942 р. потрапив у фашистську облаву
і був вивезений до Тюрінгії. В неволі пробув з 12 липня 1942 р. по 12
квітня 1945 р. У поезіях тих років звучать мотиви туги за рідною землею,
любові до Батьківщини, ненависті до ворога, постають жахливі картини
табірного життя. У пізніших поезіях (1946–1948 років) з'являються мотиви
жалю за втраченою, обпаленою війною молодістю.
В 1959 р. побачила світ перша книжка письменника – віршована історична
казка "Журавлі-журавлики" – про часи нашестя турецько-татарських полчищ
на Україну. Далі одна за одною з'являються історичні поеми для дітей –
"Микита Кожум'яка", "Воєвода Дмитро" – про захисників стародавнього
Києва, про відважного ватажка опришків Олексу Довбуша ("Чарівний
перстень"), безстрашного бунтаря Устима Кармелюка ("Месник із лісу").
Всі вони написані у романтичному ключі, мають напружений динамічний
сюжет. У одному інтерв'ю [19, 4] автор зазначив, що йому хотілося
якомога ширше й цікавіше донести до дітей історію Батьківщини, виховуючи
їх на прикладах героїки й самовідданого служіння рідній землі.
Перші прозові твори В. Малика написані теж для дітей та юнацтва. Це
. Малика написані теж для дітей та юнацтва. Це
гостросюжетні пригодницькі повісті: "Чорний екватор" – про боротьбу
негрів Кенії за свою незалежність (1960), "Новачок" (1965) – про шкільне
життя.
Твір "Планетник" вчить кожного виховувати у собі бережливе ставлення до природи та її краси, прищеплювати з самого дитинства риси чуйності, доброти, відповідальності за доручену справу. Хлопчик, залишившись самотнім через негативне ставлення сільських дітей до нього, знайшов порозуміння і підтримку у природі. Тому, я вважаю, що людина і природа міцно взаємопов’язані між собою. І ми повинні сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем.
Ми повинні наслідувати Планетник і робити все для збереження природи. Ніколи не можна ображати ні рослинки, ні тваринки, тому що вони теж живі. «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?». Про це також говорить багато повір"їв і прикмет українського народу, які так старанно вивчав сам Планетник.
Для Планетника головним є збереження природи, її краси і ми маємо брати з нього приклад для власних вчинків. Для того «...щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».