"Чорна рада" П. Куліша, І. Франка ("Захар Беркут"),М. Старицького ("Останні орли", "Оборона Буші"), Таємниці віків, Спадщина поколінь, Хоткевич Г. Довбуш.
Анотація: Повість «Захар Беркут» – найвідоміший твір українського письменника, поета, публіциста, перекладача і громадсько-політичного діяча Івана Франка на історичну тему. У повісті, написаній восени 1882 року, змальовано боротьбу жителів місцевості Тухля проти монголо-татарських нападників та соціального гноблення, оспівано мужність, патріотизм та винахідливість волелюбного народу.
Опис Катерини – «чорні брови», «карі очі»; «біле личко»; покритка;
Риси характеру Катерини – здатна на великі страждання; рішуча, безжалісна; щира і проста, чесна і благородна; відверта і довірлива.
В центрі твору — селянська дівчина Катерина. Вона настільки чесна і благородна, що навіть не підозріває в особі офіцера негідника, вона цілком довіряється йому і тому гине. Почуття її природні, звичайні і змінюються залежно від тих ситуацій, в які вона потрапляє. Внутрішній світ Катерини ясно виявлений в її поведінці: весело їй — вона співає, тяжко — вмивається сльозою. Зображення постаті героїні органічно поєднується з багатьма не менш виразними і не менш пластичними образами-переживаннями. Так, душевний стан Катерини, її тяжкі переживання змальовуються через її поведінку, через її ставлення до людей, до оточення.
Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостині. Це вперше вона простягає руку. Робити їй це дуже тяжко. Відбувається внутрішня боротьба — просити чи не просити? Кожна її репліка природно звучить тільки в устах цієї звичайної дівчини. Її мрії, прагнення є мріями і прагненнями сааме такої дівчини, як Катерина. Репліка — «Люди добрі, де шлях в Московщину?» — вже сама по собі викликає в уяві читача нехай і невиразно окреслену постать. А в поєднанні з описом зовнішності («У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок, а на другій — заснула дитина») образ стає яскравішим і виразнішим.
"Чорна рада" П. Куліша, І. Франка ("Захар Беркут"),М. Старицького ("Останні орли", "Оборона Буші"), Таємниці віків, Спадщина поколінь, Хоткевич Г. Довбуш.
Анотація: Повість «Захар Беркут» – найвідоміший твір українського письменника, поета, публіциста, перекладача і громадсько-політичного діяча Івана Франка на історичну тему. У повісті, написаній восени 1882 року, змальовано боротьбу жителів місцевості Тухля проти монголо-татарських нападників та соціального гноблення, оспівано мужність, патріотизм та винахідливість волелюбного народу.
Опис Катерини – «чорні брови», «карі очі»; «біле личко»; покритка;
Риси характеру Катерини – здатна на великі страждання; рішуча, безжалісна; щира і проста, чесна і благородна; відверта і довірлива.
В центрі твору — селянська дівчина Катерина. Вона настільки чесна і благородна, що навіть не підозріває в особі офіцера негідника, вона цілком довіряється йому і тому гине. Почуття її природні, звичайні і змінюються залежно від тих ситуацій, в які вона потрапляє. Внутрішній світ Катерини ясно виявлений в її поведінці: весело їй — вона співає, тяжко — вмивається сльозою. Зображення постаті героїні органічно поєднується з багатьма не менш виразними і не менш пластичними образами-переживаннями. Так, душевний стан Катерини, її тяжкі переживання змальовуються через її поведінку, через її ставлення до людей, до оточення.
Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостині. Це вперше вона простягає руку. Робити їй це дуже тяжко. Відбувається внутрішня боротьба — просити чи не просити? Кожна її репліка природно звучить тільки в устах цієї звичайної дівчини. Її мрії, прагнення є мріями і прагненнями сааме такої дівчини, як Катерина. Репліка — «Люди добрі, де шлях в Московщину?» — вже сама по собі викликає в уяві читача нехай і невиразно окреслену постать. А в поєднанні з описом зовнішності («У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок, а на другій — заснула дитина») образ стає яскравішим і виразнішим.
Объяснение: