Моя бабуся каже, що щастя - це здоров'я. але людина може бути інвалідом і водночас почуватися щасливою. бо вона може спілкуватися зі своїми друзями, які люблять її так, що не помічають її фізичних вад. і навпаки, фізично здорові люди бувають нещасливі, їх часто щось не влаштовує, вони всім незадоволені. але я вважаю, що треба радіти кожному дню. тому що життя - це такий величесзний скарб, який потрібно берегти. і водночас треба щедро використовувати кожен день, кожну хвилину, приносячи радість ішим. це і є щастя.
Я цілком погоджуюся з думкою,що загубленим є той час,який ми не використовуємо для навчання.
На мою думку,для того,щоб чогось досягти в житті.потрібно вчитися.Знання відкривають перед людиною великі можливості,дають сили протистояти негативним факторам,які оточують її.І навіть для того,щоб передати досвід наступним поколінням,треба самому мати міцні знання.
Найбільшим дефіцитом для більшості з нас є саме час.Тому ми повинні раціонально його використовувати,щоб не загубити жодної секинди ,яка б могла знадобитися для набуття певного досвіду.
Я цілком погоджуюся з думкою,що загубленим є той час,який ми не використовуємо для навчання.
На мою думку,для того,щоб чогось досягти в житті.потрібно вчитися.Знання відкривають перед людиною великі можливості,дають сили протистояти негативним факторам,які оточують її.І навіть для того,щоб передати досвід наступним поколінням,треба самому мати міцні знання.
Найбільшим дефіцитом для більшості з нас є саме час.Тому ми повинні раціонально його використовувати,щоб не загубити жодної секинди ,яка б могла знадобитися для набуття певного досвіду.