Складіть і запишіть по одній пораді героям повість вітька+ (галі, вітьці, федьку й петру), щоб лекше було виходити із складних і незручним життєвих ситуацій.
Я вважаю, що Маруся аж ніяк не винна у смерті Грицька, бо така щира та ніжна дівчина ніколи б не змогла скоїти такого.
По-перше, дівчина не хотіла вбивати хлопця, навіть якщо він і зрадив їй через нарікання своєї матері. Зілля, що вона готувала за бабусиним рецептом, було призначене їй самій, адже невірність Грицька стала для неї переломним моментом.
Прикладом до цього аргументу може бути її сповідання ясному сонечку. Дівчина починає усе йому розповідати нічого не приховуючи:«Людина спроста ближнього не вб'є. Я не труїла. Те прокляте зілля він випив сам. Воно було моє».
По-друге, через своє щире кохання до Грицька, Маруся, не зважаючи уваги на зраду, простила хлопця. Він вирішивши, що дівчина повернеться до нього, робить їй пропозицію, але цього не сталося. Маруся відмовила йому, і хлопець випадково випиває келих отрути, що приготувала для себе дівчина.
Прикладом її відмови є такі слова:«Іди до неї. Будеш між панами. А я за тебе, Грицю, не піду. Це ж цілий вік стоятиме між нами. А з чого ж, Грицю, пісню я складу?!» На що хлопець відповідає дівчині:«Як не хочеш, моє серце, Дружиною бути, То дай мені таке зілля, Щоб тебе забути. Буду пити через силу, Краплі не упущу. Тоді я тебе забуду, Як очі заплющу...» Випивши зілля парубок заплющує очі назавжди.
Може Гриць сам себе так покарав за зраду, чи Бог виніс йому такий вирок, бо як відомо за всі свої діяння треба платити - ось і він заплатив, своїм життям. Сама дівчина теж не дуже довго прожила, але її пісні, дійсно, стали безсмертними, бо живуть у серцях людей.
Отже, ми бачимо, що причиною трагедії став сам Гриць, який ніяк не міг вирішити, до якого берега пристати, тому провини Марусі у його смерті немає.
Моральний урок діда Савки і діда Платона для солдатів у творі Олександра Довженка "Ніч перед боєм".
Олександр Довженко в оповіданні "Ніч перед боєм" устами своїх героїв діда Платона та діда Савки дає бійцям наказ захищати Батьківщину, не жаліючи себе. Під час переправи солдат через річку діди не можуть збагнути, чому ті відступають: "Чим же далі Ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові". І це не просто слова, не ли й себе, коли затопили човен з німцями і самі загинули. Такий приклад героїзму подіяв на солдатів, як духовне очищення. Сором та важкість на душі за відступ поступилися місцем необхідності не боятися смерті, не скиглити над своєю долею, виконувати обов'язок перед народом за будь-яку ціну, ненавидіти ворога.
Навіть маленька перемога над собою та своїми страхами може привести до великих наслідків, підняти бойовий дух, укріпити впевненість в перемозі.
Відповідь:
Я вважаю, що Маруся аж ніяк не винна у смерті Грицька, бо така щира та ніжна дівчина ніколи б не змогла скоїти такого.
По-перше, дівчина не хотіла вбивати хлопця, навіть якщо він і зрадив їй через нарікання своєї матері. Зілля, що вона готувала за бабусиним рецептом, було призначене їй самій, адже невірність Грицька стала для неї переломним моментом.
Прикладом до цього аргументу може бути її сповідання ясному сонечку. Дівчина починає усе йому розповідати нічого не приховуючи:«Людина спроста ближнього не вб'є. Я не труїла. Те прокляте зілля він випив сам. Воно було моє».
По-друге, через своє щире кохання до Грицька, Маруся, не зважаючи уваги на зраду, простила хлопця. Він вирішивши, що дівчина повернеться до нього, робить їй пропозицію, але цього не сталося. Маруся відмовила йому, і хлопець випадково випиває келих отрути, що приготувала для себе дівчина.
Прикладом її відмови є такі слова:«Іди до неї. Будеш між панами. А я за тебе, Грицю, не піду. Це ж цілий вік стоятиме між нами. А з чого ж, Грицю, пісню я складу?!» На що хлопець відповідає дівчині:«Як не хочеш, моє серце, Дружиною бути, То дай мені таке зілля, Щоб тебе забути. Буду пити через силу, Краплі не упущу. Тоді я тебе забуду, Як очі заплющу...» Випивши зілля парубок заплющує очі назавжди.
Може Гриць сам себе так покарав за зраду, чи Бог виніс йому такий вирок, бо як відомо за всі свої діяння треба платити - ось і він заплатив, своїм життям. Сама дівчина теж не дуже довго прожила, але її пісні, дійсно, стали безсмертними, бо живуть у серцях людей.
Отже, ми бачимо, що причиною трагедії став сам Гриць, який ніяк не міг вирішити, до якого берега пристати, тому провини Марусі у його смерті немає.
Пояснення:
Моральний урок діда Савки і діда Платона для солдатів у творі Олександра Довженка "Ніч перед боєм".
Олександр Довженко в оповіданні "Ніч перед боєм" устами своїх героїв діда Платона та діда Савки дає бійцям наказ захищати Батьківщину, не жаліючи себе. Під час переправи солдат через річку діди не можуть збагнути, чому ті відступають: "Чим же далі Ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові". І це не просто слова, не ли й себе, коли затопили човен з німцями і самі загинули. Такий приклад героїзму подіяв на солдатів, як духовне очищення. Сором та важкість на душі за відступ поступилися місцем необхідності не боятися смерті, не скиглити над своєю долею, виконувати обов'язок перед народом за будь-яку ціну, ненавидіти ворога.
Навіть маленька перемога над собою та своїми страхами може привести до великих наслідків, підняти бойовий дух, укріпити впевненість в перемозі.