Починаючи з давніх часів, люди прагнули відрізнятись один від одного. Представники різних країн носили національні костюми, завдяки яким українця можна було легко відрізнити від німця, француза, грека тощо. Зараз одяг — більш стандартний, хоча є безліч в створити собі неповторний стиль. І це особливо стосується підлітків, адже саме в цьому віці нам хочеться виразити себе, підкреслити свою унікальність гаючи за натовпом, можна побачити абсолютно різних людей: дівчат із рожевим волоссям у широченних штанях або фарбованих блондинок у міні й чоботях на «шпильках»; юнаків у чорному, з пірсингом на обличчі або милих «лялькових» хлопчиків із пишними кучерями в майже жіночому одязі... їх помічаєш у першу чергу, бо вони виділяються на загальному тлі. А з кого ж складається решта? З «сірої маси»? Адже є люди, які, навпаки, не хочуть, щоб їх помічали, звертали на них увагу, тому намагаються злитися з іншими, бути як усі.Кожен із нас — по-своєму неповторний. Білий кінь Шептало - це алегорія. У цьому образі автор зображує непокірного людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як всі», противиться «сірої буденності, але терпить поразку в цій боротьбі. Письменник хотів показати, як під впливом повсякденного життя і суспільних умов яскрава, але слабка людська особистість втрачає індивідуальність, зраджує свої мрії, пристосовується до оточення.
Ясна річ, що перед нами зовсім не побутова картинка. Автор, використовуючи алегорію, показує творчий поступ людини, входження у літературу молодого покоління шістдесятників, виходить на загальнолюдські проблеми. Це отой вічний мотив відваги й обережності, Дедала й Ікара. Цей міфологічний сюжет трактується по-різному: одні віддають належне передбачливості батька, який попереджав сина, що не варто дуже наближатися до сонця. Та здебільшого симпатії віддаються юному Ікарові, який прагнув пізнати непізнане, вирватися на волю (адже вони з батьком були в полоні).
Починаючи з давніх часів, люди прагнули відрізнятись один від одного. Представники різних країн носили національні костюми, завдяки яким українця можна було легко відрізнити від німця, француза, грека тощо. Зараз одяг — більш стандартний, хоча є безліч в створити собі неповторний стиль. І це особливо стосується підлітків, адже саме в цьому віці нам хочеться виразити себе, підкреслити свою унікальність гаючи за натовпом, можна побачити абсолютно різних людей: дівчат із рожевим волоссям у широченних штанях або фарбованих блондинок у міні й чоботях на «шпильках»; юнаків у чорному, з пірсингом на обличчі або милих «лялькових» хлопчиків із пишними кучерями в майже жіночому одязі... їх помічаєш у першу чергу, бо вони виділяються на загальному тлі. А з кого ж складається решта? З «сірої маси»? Адже є люди, які, навпаки, не хочуть, щоб їх помічали, звертали на них увагу, тому намагаються злитися з іншими, бути як усі.Кожен із нас — по-своєму неповторний.
Білий кінь Шептало - це алегорія. У цьому образі автор зображує непокірного людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як всі», противиться «сірої буденності, але терпить поразку в цій боротьбі. Письменник хотів показати, як під впливом повсякденного життя і суспільних умов яскрава, але слабка людська особистість втрачає індивідуальність, зраджує свої мрії, пристосовується до оточення.
Ясна річ, що перед нами зовсім не побутова картинка. Автор, використовуючи алегорію, показує творчий поступ людини, входження у літературу молодого покоління шістдесятників, виходить на загальнолюдські проблеми. Це отой вічний мотив відваги й обережності, Дедала й Ікара. Цей міфологічний сюжет трактується по-різному: одні віддають належне передбачливості батька, який попереджав сина, що не варто дуже наближатися до сонця. Та здебільшого симпатії віддаються юному Ікарові, який прагнув пізнати непізнане, вирватися на волю (адже вони з батьком були в полоні).