Теми для контрольношо твору (на вибір):
1) аргументовано поясніть , у чому сила бойового духа братерства козаків(на приклад повісті М.Гоголя "Тарас Бульба").
2) Дайте порівняльну характеристику 2 братів - Остапа та Андрія . Яке ваше ставлення до цих героїв?
(потрібно написати контрольний твір з своєю думкою і своїм аргументованим закінчення в творі , а точніше яке ваше ставлення до Остапа і Андрія)

Відповідь:

Пояснення:

Еней - земля,

Анхіз — (батько Енея) - на небі ( в раю),

Венера —(мати Енея) - на небі,

Низ та Евріал — (друзі-троянці) - земля,

Зевс — (верховний бог) - на небі,

Меркурій — (бог-покровитель торгівлі) - небо,

Еол — (бог вітрів) - небо,

Нептун — (бог моря) - земля,

Юнона — (богиня шлюбу) - небо,

Дідона— (цариця) - земля,

Сивілла — (пророчиця) -земля (пекло)

Цирцея —(цариця) - земля ,

Латин — цар - земля,

Амата — (дружина Латина) - земля,

Лавінія — (дочка Латина та Амати) - посередниця, но все таки земля.

Турн — цар рутульців - земля.

Нещодавно ми читали оповідання "Федько-халамидник", яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження.

Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків — Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків.

Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і ніколи не видавав товаришів. Толя був делікатний, ніжний, сумирний. Він завжди був охайний, причепурений, а у двір виходив боязко й поводився тихо.

Одного дня хлопці пішли подивитися, як іде по річці весняна крига. Толю не покликали, але він все одно пішов. Федько вирішив перебратися по хитких крижинах з одного берега на інший і зробив це. Толі здалося, що він теж здатний на такий вчинок: хлопчик ступив на кригу. І тут сталося нещастя. Федько допоміг Толі, і той, як стріла, вилетів на берег. Упевнившись у власній безпеці, Толя навіть не подав палиці своєму рятівникові, тому що боявся опинитися в воді. Інші хлопці кинулися до Федька й витягли його На берег. Коли Федько-халамидник, геть мокрий та синій від холоду, теж був у безпеці, йому навіть не дозволили сказати правду. Толя ж підло звалив вину на Федька. Про те, щоб подякувати своєму рятівникові, Толя навіть не подумав.

Безперечно, Федько-халамидник повівся благородно, врятувавши товариша не тільки від наглої смерті, але й від батьківського покарання. Толя виявився черствою й зовсім байдужою до чужого нещастя людиною. Ще Толя — брехун і негідник. Коли Федько захворів на запалення легенів і помер, цей боягуз, обдуривши матір Федька, забрав чижика. А коли на цвинтарі ховали нещасного Федька, Толя спокійно грався з пташкою й не відчував ані жалю, ані смутку, ані докорів совісті.

Поведінка Федька викликає в мене захоплення, а поведінка Толі — справжнє обурення. Замість того, щоб берегти такого вірного товариша, Толя став причиною смерті Федька. Байдужість Толі майже лякає мене.

Сьогодні, коли навколо так багато черствості й ненависті, треба виховувати в собі риси характеру, властиві Федькові-халамиднику, і позбуватися рис, які мав Толя.