Айвенго – це головний герой історичного роману Вальтера Скотта «Айвенго». Він син саксонського вельможі Седріка Ротервудського. Батько позбавив його спадку, тому що Айвенго пішов у третій хрестовий похід з норманським королем Річардом І, а норманці на той час були завойовниками саксонців. Айвенго як справжньому лицарю притаманні кращі риси характеру, такі як: благородство, мужність, доброта, щирість і відважність. Перемігши лицарів, прихильників принца Джона, Айвенго проявив великодушність по відношенню до них, не взявши їхньої зброї, коней і доспіхів, як вимагають цього правила лицарського турніру, але взяв викуп щоб чесно розплатитися з євреєм Ісааком. Позбавлений спадку завжди захищав слабших себе. Так сталося і тоді, коли невинну Ребекку хотіли визнати відьмою і спалити живцем. Його совість не дозволила чекати смерті цієї дівчини і він, будучи пораненим, вирішує битися з Бріаном де Буа-Гільбергом на суді ордену Святого Храму, і в чесному поєдинку перемагає супротивника. Таким чином, Айвенго не лише відважний лицар, він в першу чергу порядна та доброчесна людина, котра спроможна на самопожертву. Він незрадливий власній справі, здатний вірно служити друзям, з котрими розділяє не тільки радість, а й небезпеки. Збігло біля двох століть з часу, коли Вальтер Скотт написав цей роман. Давно пройшла лицарська доба. Ми з вами живемо в двадцять першому столітті, в добу комп’ютерних технологій та постійного вдосконалення, які накладають відбиток на відносини людей між собою. Однак нетлінним залишилися гуманні цінності, котрі притаманні головному герою роману, знатному лицарю Айвенго.
