Мені дуже подобаються вірші В. Симоненка про кохання. В. Симоненко, не змагаючись з Пушкін, Тютчев, Франко і Рильський., не конкуруючи, зміг створити такі зворушливі, прекрасні твори про кохання, які будуть хвилювати ще не одне покоління читачів.
айбільше мені сподобався вірш під назвою «Вона прийшла».
Найбільше мені сподобався вірш під назвою «Вона прийшла». Ця поезія насамперед розповідає про велике, перше, несміливе кохання, яке проникає в душу людини, у її внутрішній світ. У той час, як В. Симоненко написав цей вірш, він був ще зовсім молодою людиною, яка вже пережила це дивовижне почуття.
М. Вороний — перший декларатор ідей і форм українського символізму
Видатний письменник-новатор Микола Вороний у своїх поглядах неоднозначний. Талановитий, неординарний майстер слова, він в українську літературу приніс поетичні шедеври. Микола Вороний був і критиком, і перекладачем, і мистецтвознавцем. Саме він є одним з перших представників літературного напрямку — символізму, бо його поезія — це надзвичайна музикальність, нові образи, нові мотиви.
Вороний — справжній поет, бо вважає, що не має права бути осторонь реальної дійсності, бути байдужим до страждань свого народу:
О ні! Я, взявши в руки зброю,
Іду за генієм до бою,
Рубаюсь з ворогом, співаю,
В піснях до бою закликаю
Всіх тих, що мляві та недужі,
Чи під укриттям сплять байдужі...
Так у вірші "До моря" автор проводить паралель між морем і поетом, вказує на зв'язок між ними: сила і таємничість.
Як ти — неосяжне, хитке, таємниче
Як ти — чарівливе, як ти — бунтівниче,
Така ж і душа у співця;
Тому і до тебе вона так прихильна,
Що пут і кайданів не зносить — і вільна,
Бурхає, як ти, без кінця.
Тому марно звинувачували М. Вороного у декадентстві, були до нього несправедливими, бо, як бачимо, він розумів, що поет — слуга народу, захисник його інтересів; творив для народу, подаючи йому надію і віру.
У багатьох його поезіях бачимо образ знедоленої батьківщини, серце щемить від болю, душа розривається, адже він мріє бачити свою землю, рідний народ вільними
Мені дуже подобаються вірші В. Симоненка про кохання. В. Симоненко, не змагаючись з Пушкін, Тютчев, Франко і Рильський., не конкуруючи, зміг створити такі зворушливі, прекрасні твори про кохання, які будуть хвилювати ще не одне покоління читачів.
айбільше мені сподобався вірш під назвою «Вона прийшла».
Найбільше мені сподобався вірш під назвою «Вона прийшла». Ця поезія насамперед розповідає про велике, перше, несміливе кохання, яке проникає в душу людини, у її внутрішній світ. У той час, як В. Симоненко написав цей вірш, він був ще зовсім молодою людиною, яка вже пережила це дивовижне почуття.
Объяснение:
М. Вороний — перший декларатор ідей і форм українського символізму
Видатний письменник-новатор Микола Вороний у своїх поглядах неоднозначний. Талановитий, неординарний майстер слова, він в українську літературу приніс поетичні шедеври. Микола Вороний був і критиком, і перекладачем, і мистецтвознавцем. Саме він є одним з перших представників літературного напрямку — символізму, бо його поезія — це надзвичайна музикальність, нові образи, нові мотиви.
Вороний — справжній поет, бо вважає, що не має права бути осторонь реальної дійсності, бути байдужим до страждань свого народу:
О ні! Я, взявши в руки зброю,
Іду за генієм до бою,
Рубаюсь з ворогом, співаю,
В піснях до бою закликаю
Всіх тих, що мляві та недужі,
Чи під укриттям сплять байдужі...
Так у вірші "До моря" автор проводить паралель між морем і поетом, вказує на зв'язок між ними: сила і таємничість.
Як ти — неосяжне, хитке, таємниче
Як ти — чарівливе, як ти — бунтівниче,
Така ж і душа у співця;
Тому і до тебе вона так прихильна,
Що пут і кайданів не зносить — і вільна,
Бурхає, як ти, без кінця.
Тому марно звинувачували М. Вороного у декадентстві, були до нього несправедливими, бо, як бачимо, він розумів, що поет — слуга народу, захисник його інтересів; творив для народу, подаючи йому надію і віру.
У багатьох його поезіях бачимо образ знедоленої батьківщини, серце щемить від болю, душа розривається, адже він мріє бачити свою землю, рідний народ вільними