Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Коли поета попросив лицар до йому з коханою , лицар готовий віддати будь-що, щоб той йому допоміг. Поет зробив все це задарма і коли, через деякий час, лицар запропонував тому життя в прекрасному замку, але він мав би писати вірші тільки для лицаря, той відмовився. Він сказав, що ту послугу він зробив лицарю задарма і не просить нічого, що йому важливіше служити та писати народові, щоб той наспівував його щирі пісні, а не "писати в неволі в золотих кайданах". В цьому і полягало його щастя, що не дивлячись на його бідне життя він радів йому та ніколи не просив захмарних подяк.
Відповідь:
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Пояснення:
Коли поета попросив лицар до йому з коханою , лицар готовий віддати будь-що, щоб той йому допоміг. Поет зробив все це задарма і коли, через деякий час, лицар запропонував тому життя в прекрасному замку, але він мав би писати вірші тільки для лицаря, той відмовився. Він сказав, що ту послугу він зробив лицарю задарма і не просить нічого, що йому важливіше служити та писати народові, щоб той наспівував його щирі пісні, а не "писати в неволі в золотих кайданах". В цьому і полягало його щастя, що не дивлячись на його бідне життя він радів йому та ніколи не просив захмарних подяк.