У реченні розставте розділові знаки, підкресліть граматичні основи" Чужих краів ніколи я не бачив принад не щнаю їхніх і окрас та вірю серцем щирим і гарячим нема землі такої як у нас" . Складіть схему речення. Схарактеризуйте його.
Збірка: «Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: раптовий порив, святім союзі, гострим болем, я тверда й сувора, ясних привітів, хуртовині сніжній, холодній зливі
Персоніфікація: купати душу
Метафора: «горіння тіла», «сховай свій біль», «зломи раптовий порив», «у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем», «біль бринить», «сміх … рветься джерелом на волю», «даю без міри ніжність», «палити серце в хуртовині», «вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»
Антитеза (протиставлення): «Не плутай душу у горіння тіла», «Не треба слів! Хай буде тільки діло!», «щастя з гострим болем»
Риторичне звертання: «О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог»
Риторичні оклики: «Не треба слів!», «Хай буде тільки діло!», «Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!»
Інверсія: «в хуртовині сніжній»
Кількість строф: чотири
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Радість:
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична)
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими
Персоніфікація: «радість тулиться»
Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»
Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».
Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»
Остались позади короткие мрачные зимние дни. Кончилась вьюга, метель и … грусть.
Ярче, веселее становятся солнечные золотые лучи. На небе облака ярко-белого цвета, похожие на клубы дыма. Значительно прибавился день. Начинается таяние снега. Капельки, падающие с крыши, шумно звенят и сверкают на ослепительном солнце. На реках трескается лед, ломаясь на отдельные глыбы, постепенно разрушаясь и погружаясь в бегущие весенние воды.
Птицы запели на ветках. Деревья стали надувать почки и зеленеть.
Сучасникам:
Рід літератури: лірика
Вид лірики: філософська
Збірка: «Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: раптовий порив, святім союзі, гострим болем, я тверда й сувора, ясних привітів, хуртовині сніжній, холодній зливі
Персоніфікація: купати душу
Метафора: «горіння тіла», «сховай свій біль», «зломи раптовий порив», «у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем», «біль бринить», «сміх … рветься джерелом на волю», «даю без міри ніжність», «палити серце в хуртовині», «вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»
Антитеза (протиставлення): «Не плутай душу у горіння тіла», «Не треба слів! Хай буде тільки діло!», «щастя з гострим болем»
Риторичне звертання: «О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог»
Риторичні оклики: «Не треба слів!», «Хай буде тільки діло!», «Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!»
Інверсія: «в хуртовині сніжній»
Кількість строф: чотири
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Радість:
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична)
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими
Персоніфікація: «радість тулиться»
Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»
Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».
Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»
Кількість строф: три
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Римування: кільцеве (АББА)
Рими: причина – хлопчина, вулицю – тулиться, звикли – мотоцикли, метелиця – стелиться, встою – спокою, похмурими – мурами
Объяснение:
Там ще треба ідею і тему твору, потрібно робити самим
ответ: Весна
Остались позади короткие мрачные зимние дни. Кончилась вьюга, метель и … грусть.
Ярче, веселее становятся солнечные золотые лучи. На небе облака ярко-белого цвета, похожие на клубы дыма. Значительно прибавился день. Начинается таяние снега. Капельки, падающие с крыши, шумно звенят и сверкают на ослепительном солнце. На реках трескается лед, ломаясь на отдельные глыбы, постепенно разрушаясь и погружаясь в бегущие весенние воды.
Птицы запели на ветках. Деревья стали надувать почки и зеленеть.
Всё начало просыпаться от зимнего сна.