Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких — бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка "Скарб" показує, що неробство й сите життя — це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина, котра не зігріває своїм теплом інших, безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило в усьому Павлусеві, але його щастя я б, наприклад, не захотів...
У батьків Павлуся всього обуло доволі, свого сина вони шанували й пестили, виконували все, що той забажає, не давали й порошинці впасти. Ось Павлусь уже парубок: гладкий, опецькуватий, з білими й ніжними руками, які ніколи не знали роботи. Якось уночі Павлусь захотів меду. Мати побігла по селу шукати, ледве випросила. Прибігла, а синок уже й спить. Через той мед занедужала мати, й не стало її, а невдовзі помер і батько. А Павлусеві все одно добре: за ним стали доглядати наймит і наймичка. Щастя, як горох, так і сипалося на парубка. У господарстві лад, прибуток, відкрили навіть шинок із лавкою. Павлусь тільки їсть та спить, ліньки й повернутися, не те що на вечорниці йти. Якось на Зелені свята зібралися парубки йти шукати скарб. Вирішили запросити Павла, щоб він пішов із ними на щастя. Той не "хотів і сказав, що як Бог дасть, то й у вікно вкине. Ходили хлопці до вечора, нічого не знайшли. Аж бачать — лежить здохлий хорт. Вирішили жартома вкинути його Павлові у вікно. Так і зробили. Кинули собаку, а з нього як просипляться дукати! Парубки хотіли забрати, а наймит не дав. І Павлусь сказав, що це йому Бог у вікно вкинув, як він і казав. І після цього щастя не залишало Павлуся: знайшлася хороша дівчина, одружилися вони, народилися у них гарні діточки
В чому сенс життя? Відповідь на це запитання кожен із вас шукає шляхом інтелектуальних досліджень. Кожен про це задумовується, коли стає на душі важко і якось одиноко. Життя є загадкою, несподіванкою і відкриттям самого себе у цьому житті! Варто жити, щоб відчувати емоції,розуміти ставлення до всього іншого. Мене колись запитали : "Якщо я не бачу сенсу існувати. Що робити? "
То я відповіла : Нам дають випробування, через які ми всі маємо пройти. Могло таке питання виникнути у багатьох з нас, але якщо через щось, або через когось ми не будемо бачити сенсу існування, то повірте мені - нас би давно вже тут не було! Сенс життя в тобі.Поєднання мрій, реальностей і можливостей. Якщо ти будеш щасливою/щасливим, то на це запитання ти зможеш відповісти запросто. Ми повинні проявляти доброту в собі, і вміння бути собою. Тоді все буде чудово!
Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких — бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка "Скарб" показує, що неробство й сите життя — це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина, котра не зігріває своїм теплом інших, безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило в усьому Павлусеві, але його щастя я б, наприклад, не захотів...
У батьків Павлуся всього обуло доволі, свого сина вони шанували й пестили, виконували все, що той забажає, не давали й порошинці впасти. Ось Павлусь уже парубок: гладкий, опецькуватий, з білими й ніжними руками, які ніколи не знали роботи. Якось уночі Павлусь захотів меду. Мати побігла по селу шукати, ледве випросила. Прибігла, а синок уже й спить. Через той мед занедужала мати, й не стало її, а невдовзі помер і батько. А Павлусеві все одно добре: за ним стали доглядати наймит і наймичка. Щастя, як горох, так і сипалося на парубка. У господарстві лад, прибуток, відкрили навіть шинок із лавкою. Павлусь тільки їсть та спить, ліньки й повернутися, не те що на вечорниці йти. Якось на Зелені свята зібралися парубки йти шукати скарб. Вирішили запросити Павла, щоб він пішов із ними на щастя. Той не "хотів і сказав, що як Бог дасть, то й у вікно вкине. Ходили хлопці до вечора, нічого не знайшли. Аж бачать — лежить здохлий хорт. Вирішили жартома вкинути його Павлові у вікно. Так і зробили. Кинули собаку, а з нього як просипляться дукати! Парубки хотіли забрати, а наймит не дав. І Павлусь сказав, що це йому Бог у вікно вкинув, як він і казав. І після цього щастя не залишало Павлуся: знайшлася хороша дівчина, одружилися вони, народилися у них гарні діточки
В чому сенс життя? Відповідь на це запитання кожен із вас шукає шляхом інтелектуальних досліджень. Кожен про це задумовується, коли стає на душі важко і якось одиноко. Життя є загадкою, несподіванкою і відкриттям самого себе у цьому житті! Варто жити, щоб відчувати емоції,розуміти ставлення до всього іншого. Мене колись запитали : "Якщо я не бачу сенсу існувати. Що робити? "
То я відповіла : Нам дають випробування, через які ми всі маємо пройти. Могло таке питання виникнути у багатьох з нас, але якщо через щось, або через когось ми не будемо бачити сенсу існування, то повірте мені - нас би давно вже тут не було! Сенс життя в тобі.Поєднання мрій, реальностей і можливостей. Якщо ти будеш щасливою/щасливим, то на це запитання ти зможеш відповісти запросто. Ми повинні проявляти доброту в собі, і вміння бути собою. Тоді все буде чудово!
Объяснение: