Метафора: з весельця щире золото спадає, країна золотистої блакиті, рине хвилечка перлиста, золотим шляхом по в’ється стежечка злотиста, тим шляхом, що проложило ясне сонце через воду.
Зменшувально-пестливі суфікси: віконце, хмарки, хвилечка, човенцем, стежечка, з весельця.
"Гроно" — літературно-мистецький збірник, виданий 1920 у Києві однойменною групою молодих українських письменників, утворена за ініціативою В.Поліщука (1920) при редакції газети "Більшовик" — органу Київського губкому,КП(б)У (П.Филипович, Д.Загул, Г.Косинка, Гео Шкурупій, А.Петрицький, Г.Нарбут та ін.). У збірнику декларувалося "Credo" цієї групи, де визначався її метод ("спіралізм"), як щось середнє між імпресіонізмом та футуризмом, публікувалися вірші В.Поліщука, М.Терещенка, Д.Загула, П.Филиповича, проза Гео Шкурупія, Г.Косинки, Ю.Меженка, М.Любченка. "Г." відмежовувалося від пролеткультівців, що засвідчує стаття Костя Котка "На роздоріжжі". Збірник відбивав невизначеність ідейно-естетичних пошуків тогочасного письменства, коли поряд друкувалися майбутні авангардисти (В.Поліщук) та "неокласики"
Жанр: вірш.
Тема: зображення морського пейзажу, гармонії у природі.
Ідея: захоплення від краси та гармонії морського краю.
Головна думка: "не страшні для мене вітри в краю вічного проміння" (душевну радість породжує гармонія в довкіллі).
Епітети: ясне небо, ясне сонце, ясні хмарки, країна світла, золотиста блакить, тихий плескіт, хвилечка перлиста, малим човенцем, стежечка золотиста, щире золото, золотим шляхом, підводнії каміння, вічне проміння.
Метафора: з весельця щире золото спадає, країна золотистої блакиті, рине хвилечка перлиста, золотим шляхом по в’ється стежечка злотиста, тим шляхом, що проложило ясне сонце через воду.
Зменшувально-пестливі суфікси: віконце, хмарки, хвилечка, човенцем, стежечка, з весельця.
"Гроно" — літературно-мистецький збірник, виданий 1920 у Києві однойменною групою молодих українських письменників, утворена за ініціативою В.Поліщука (1920) при редакції газети "Більшовик" — органу Київського губкому,КП(б)У (П.Филипович, Д.Загул, Г.Косинка, Гео Шкурупій, А.Петрицький, Г.Нарбут та ін.). У збірнику декларувалося "Credo" цієї групи, де визначався її метод ("спіралізм"), як щось середнє між імпресіонізмом та футуризмом, публікувалися вірші В.Поліщука, М.Терещенка, Д.Загула, П.Филиповича, проза Гео Шкурупія, Г.Косинки, Ю.Меженка, М.Любченка. "Г." відмежовувалося від пролеткультівців, що засвідчує стаття Костя Котка "На роздоріжжі". Збірник відбивав невизначеність ідейно-естетичних пошуків тогочасного письменства, коли поряд друкувалися майбутні авангардисти (В.Поліщук) та "неокласики"