Укажіть твір Т. Шевченка, уривок з якого подано: У нас же і світа, як на те — / Одна Сибір несходима, / А тюрм! А люду!.. Що й лічить! / От молдованина до фінна / На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!
а) «Кавказ»; б) «Тополя; в) «Великий льох»; г) «Сон».
2. Страждання закріпаченого люду України зображено у творі поета:
а) «Причинна»; б) «Заповіт»; в) «Сон»; г) «Гайдамаки».
3. Хто із видатних митців, що зазначені нижче, не брав участі у викупі Т.Шевченка з кріпацтва:
а) К. Брюллов; б) В. Жуковський; в) О. Кониський; г) І. Сошенко.
4. Т. Шевченко назвав «Сон» («У всякого своя доля…»):
а) медитацією; б) комедією; в) трагедією; г) одою.
5. Укажіть, яким елементом сюжету поеми Т. Шевченка «Катерина» є подані нижче рядки: Наймичкою тобі стану… / З другою кохайся… / З цілим світом… Я забуду, / Що колись ко-
халась, / Що од тебе сина мала»
а) експозицією; б) зав’язкою; в) кульмінацією; г) розвитком дії.
6. Тема, яка порушується у поезії Т. Шевченка «Думи мої»:
а) героїчного минулого України;
б) трагічна доля жінки-покритки і розбещеність панів;
в) сирітства і соціальної нерівності;
г) ролі поета в суспільному житті.
7. Для ранніх творів Кобзаря не є характерним:
а) мотиви пробудження громадянського ставлення поета до рідного краю;
б) інтерес до незвичайного, яскравого і навіть таємничого, фантастичного;
в) піднесений стиль мови;
г) захоплення історичним минулим.
8. Поему, інвективу «Кавказ» поет присвятив:
а) Лесі Українці; б) М. Вовчку; в) Якову де Бальмену; г) В. Жуковському.
9. Жанром посланія до Т. Шевченка скористався:
а) Г. Сковорода; б) І. Вишенський; в) І. Величковський; г) Ф. Прокопович.
10. Визначте слова з Біблії, які стали епіграфом до твору митця «Сон»:
а) «Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его»;
б) «Коли хто говорить: люблю Бога, а брат свого ненавидить,— лжа оце»;
в) «Радуйся, ты бо обновила єси зачатыя студно»;
г) «…Глагол же Господень пребывает вовеки, се же есть глагол, благословенный в вас».
11. Якого з видатних ватажків Т. Шевченко картає у творах «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові…»:
а) І. Сірка; б) П. Полуботка; в) Б. Хмельницького; г) І. Богуна.
12. Жанр Середньовіччя, яким скористався Т. Шевченко у творі, написаному 1845 року:
а) житіє; б) літопис; в) сказаніє; г) містерія
ответ:вот
Объяснение:
Цитатний матеріал.
«Стокгольмська поліція розшукує дев'ятирічного Буссе ВільгельмаУльсона, що вчора о шостій годині вечора зник зі свого дому. У Буссе Вільгельма Ульсона білявий чуб, блакитні очі, а того вечора на ньому були короткі брунатні штани, сіра вовняна сорочка і червона шапочка».
«Я був годованцем у тітки Едлі й дядька Сікстена. Опинився в них, ще коли мені було всього рік. А до того жив у сирітському притулку. …Їм здавалося, що через мене в їхньому помешканні стало надто гамірно: я, мовляв, приношу надто багато бруду з парку Тегнера, коли граюся там, розкидаю скрізь по кімнаті свій одяг, надто голосно розмовляю і надто голосно сміюся».
«Я здебільшого сидів у Бенка».
«…той, кого так довго шукає …король!» Країни Далекої.
«Дух нахилився, взяв в обійми, навколо засвистіло й загуло, і ми полинули в простори».
Міо у Країні Далекій
«І це був мій тато-король. Я впізнав його, як тільки побачив. Я знав, що це мій тато. Він простяг руки, і я кинувся йому в обійми».
«Я вже давно живу в Країні Далекій. Дні мої всі як один веселі й радісні. І кожного вечора тато-король приходить до моєї кімнати, ми будуємо разом моделі літаків і розмовляємо».
«Я росту, і мені тут добре».
«Я дуже люблю свого тата-короля, і він мене також дуже любить».
«Коли я мешкав на Упландській вулиці, моїми друзями були не тільки Бенко й тітка Лундін. Я мав іще одного друга, про якого забув розповісти. То був старий броварський кінь, що звався Калле-Джигун».
«…в мене є Міраміс із золотою гривою».
«Був собі королевич, і одного разу він сів на коня і поїхав у мандри місячної ночі...»
«Хотів поїхати туди(де була Країна Чужинецька) і стати на герць із лицарем Като, хоч страшенно боявся його».
Міо у Країні Чужинецькій
«Адже це моя доля. Може, я й не повернуся з цієї мандрівки, та однаково такого страху, як перше, в мене вже не було».
«…лицар із Країни Далекої».
«Я ще дужче що приїхав сюди. Я тужив за своїм татом-королем».
«…лицар, але добрий лицар, не такий, як Като. А лицар повинен бути мужній і не плакати».
«Добрий лицар повинен казати правду. А як казати правду, то я плакав».
«Мій меч, здатний розітнути камінь!»
«Я був лицар на бойовій стежці й чимдуж біг до покою лицаря Като».
«Я був безстрашним лицарем з мечем у руці».
«вибив меча з його руки».