Узагальнюємо вивчене в розділі давня українська література - давня українська література
і рівень. виберіть правильний варіант відповіді.
1. давня українська література - це:
а література українського середньовіччя, ренесансу та бароко;
б найдавніші взірці писемності нашого народу;
в література київської держави.
2. найімовірніше, що „слово о полку ігореві” створив:
а народ;
б половецькі хани;
в син ярослава осмомисла володимир.
3. рукописне „слово о полку ігореві” було виявлене серед інших пам'яток київської русі-україни:
а київським князем святославом;
б російським графом о. мусіним-пушкіним;
в царицею катериною іі.
4. оригінальна література київської русі-україни - це:
а переклади святого письма або його найважливіших частин;
б літературні перекази античних сюжетів;
в „повість минулих літ”, „києво-печерський патерик”.
5. бароко - це:
а домінуючий стиль у мистецтві й літературі хvіі-хvііі ст.;
б усна народна творчість;
в оригінальні твори безіменних авторів.
6. залишив шанувальникам своє ім'я і прізвище у власному творі, виокремивши необхідні літери:
а іван величковський;
б іван вишенський;
в семен климовський.
7. у часи давньої україни був широковідомим своїми гнівно-сатиричними листами-посланнями до польських єпископів:
а семен климовський;
б іван величковський;
в іван вишенський.
8. авторами козацьких літописів були:
а іван вишенський і дмитро туптало;
б дмитро байда-вишневецький і станіслав оріховський;
в самійло величко і григорій граб'янка.
9. вертеп - це:
а скринька, у якій на різдво розігрувалися лялькові вистави про народження месії (верхній поверх), а також комедійні сценки з народного життя (нижній поверх);
б лекції мандрівних дяків для простолюду;
в взірець писемності нашого народу.
10. григорія сковороду називають:
а приятелем поміщика степана томари;
б викладачем острозької академії;
в українським езопом, сократом і горацієм.
11. ідею „сродної праці” г. сковорода обстоює у:
а вірші „всякому місту звичай і права”;
б байці „бджола і шершень”;
в поезії „dе lіbertate”.
12. проміняв чин у придворному царському хорі на мандрівний б життя й уникнув багатьох життєвих пасток (спокуси чином, багатством; гордині, гонитви за славою):
а семен климовський;
б григорій сковорода;
в станіслав оріховський.
іі рівень. із чотирьох варіантів відповідей виберіть довільну кількість тих, які вважаєте правильними.
1. героями „слова о полку ігореві” є:
а князі ігор та всеволод;
б половецькі хани кончак і гза;
в новгород-сіверська княгиня ярославна та великий київський князь святослав;
г язичницькі боги.
2. зразками історично-мемуарної прози є:
а козацькі літописи;
б „буквар”;
в острозька біблія;
г філософські трактати г. сковороди.
3. українська барокова поезія зазнала найвищого розквіту
а у часи григорія сковороди;
б у період розквіту таланту івана величковського;
в завдяки пісенній творчості семена климовського;
г з причини творчих експериментів тогочасних поетів, створення ними віршів-„раків”, віршів-лабіринтів, курйозних віршів, акровіршів.
4. у літературі бароко прийнято поділяти на:
а „низьке” і „високе”;
б співане і читане;
в створене відомими авторами й анонімне;
г україномовне, латиномовне, польськомовне.
5. не справжнього прізвища або псевдоніма авторів такі козацькі літописи:
а літопис григорія граб'янки;
б літопис самійла величка;
в „історія русів”;
г „літопис самовидця”.
6. у козацьких літописах їхніми авторами насамперед описуються події:
а хмельниччини;
б великої руїни;
в „чорних” козацьких рад і кривавої боротьби за булаву;
г княжих міжусобиць.
iii рівень. у вигляді твору-мініатюри спростуйте або аргументовано доведіть слушність однієї з нижче поданих думок.
а „краще серед жебраків голод і холод з правдою терпіти, ніж, царем ставши, правди не хотіти” (семен климовський);
б „не всяка людина має право бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості” (станіслав оріховський);
в „хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися” (григорій сковорода).
дід кудьма – таємний вихователь вовків, наділений божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудовувати свою долю. та саме життя волхва кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам: «гарне життя прожив. важке й чисте. може спокійно дивитися в очі пращурам своїм».
дід кібчик основу його характеру складає внутрішня потреба повністю реалізувати себе на користь ближнім, передати накопичений за довге життя досвіт і мудрість, озвучує основні поєднуючі ідеї в творі та слугує своєрідним каталізатором дії (гуртує ватаги, знаходить місце для фортеці, вигадує всілякі військові хитрощі демка дурна сила одним із головних образів повісті є й демко дурна сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда кібчика.
демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів.
героїчною романтикою овіяна історія нашої землі. і чи не найбільше захоплення викликають мужні лицарі україни - козаки. що ж ми знаємо про їх життя та військову майстерність?
козаки зрікалися родини, прирікали себе на життя суворе і сповнене численних небезпек. і все це задля того, щоб захистити свою батьківщину-матір україну, щоб захистити увесь християнський світ від страхітливих турків, від хижих татар, які вривалися сотнями тисяч на україну і вчиняли під час набігів пожежі, грабунки, забирали багатьох нещасних християн у полон.
такою ж важкою і лютою була боротьба козаків з іншими їхніми сусі - поляками. багато нещасть і лиха довелося зазнати українцям від польської шляхти. від кого ж іще, як не від своїх лицарів-козаків, наші співвітчизники могли сподіватися визволення, давно очікуваної волі і захисту православної віри?
в одній козацькій думі про причини війни козаків з поляками часів гетьмана богдана хмельницького говориться:
святий отченаш читайте,
на славу україни прибувайте,
ляхів, мостивих панів
упень рубайте,
кров їх у полі з жовтим піском мішайте,
віри своєї християнської у наругу на дайте!
і не лише гноблення православної віри змушувало запорізьких козаків братися до зброї; а й те, що польські пани винищували їхні родини, безчестили дочок. отак, що б там не було, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, козаки на суші і на морі, кінні та піші, невтомно і самовіддано воювали зі своїми одвічними ворогами - то татарами й турками, то ляхами-католиками, і вважали це найважливішою і найсвятішою для себе справою. тримаючи високо своє знамено і свято виконуючи свій обов'язок, вони ні перед ким і ні перед чим не відступали: не боялися ні вогню, ні морських хвиль, ні страшного голоду, ні катувань у ворожому полоні.
ой полем, полем килиїмським
та шляхом битим ординським,
ой там гуляв козак голота,
не боїться ні огня, ні меча, ні третього
де ж брали козаки снагу для такої боротьби з безліччю ворогів довкола себе? брали і в собі, в глибині своєї душі, і в вірі.
споконвіку воюючи з ворогами, показуючи справжні чудеса хоробрості, козаки своїми подвигами викликали в сучасників почуття мимовільного подиву і змушували інших прославляти козацьку відвагу та всі козацькі діяння. таким чином, у добу розквіту українського козацтва, під завивання степового вітру, під ревіння чорного моря та брязкіт зброї народилося безліч справді художніх народно-козацьких дум та пісень, що вражають і незрівнянною красою, і гармонійними мелодіями, і цілковитою злагодою з історичною правдою. поширювали і зберігали такі пісні й думи здебільшого козацькі співці - кобзарі, сліпці-бандуристи.
і не самих сліпців-бандуристів надихали своїми подвигами козаки: за опис їхніх діянь бралися і мемуаристи, і літописці, й історики.
саме тому українські козаки, які боролися з численними ворогами за православну віру, за українську народність, за свободу совісті та людські права, свято оберігали всі дорогі заповіти своїх пращурів, виступали носіями високої громадянськості.
ой у полі могила, широка долина,
сизий орел пролітає:
славне військо, славне запорізьке,
у похід виступає
славне військо, славне запорізьке,
а як золото сяє.