У творах поета Тараса Шевченка поряд з фігурами народних месників, борців - визволителів особливе місце займають образи жінки з дитиною, дівчата, сестри, трудящої матері. І це при тому, що Шевченко ріс без матері, жив з мачухою, яка його недолюблювала. Він був нещасний в особистому житті, і навіть після того як став вже не кріпаком, а вільною людиною, одружитися не встиг, дітей також не було. Такий нещасний в особистому житті, тим не менш Тарас Шевченко у своїй ліриці найчистішу і тому найвищу красу бачив тільки в матері, в жінці. Дітей він любив, співчував знедоленим, улюблений образ для нього - мати з дитиною. Це дуже добре видно з вірша "Сон". Для поета Шевченка жіноча кріпосна неволя була справжньою болем, яка пульсувала в його серці. Адже його рідна мати була кріпак і померла не вільною. Шевченківські героїні не тільки вміють терпіти позбавлення і страждання, вони також можуть мстити своїм кривдникам і поневолювачам. Збожеволівши від нанесеної образи Оксана підпалює будинок кривдника; Марина вбиває свого пана, який понівечив дівчині молодість; вся палаюча гнівом відьма мстить розпусникові-пану ... ...
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.Остап і Соломія не просто не згодні терпіти муки кріпацтва, але й не здатні: їхня людська гідність постає проти антигуманного світу. Важливо розуміти, від чого тікають герої, із чим вони борються. Для них неприйнятний не стільки формальний бік кріпацтва: важка праця, відсутність вибору, скільки його внутрішній «філософський бік»: пригнічення людської гідності, поневолення духу. Остап та Соломія — яскраві, багатогранні, глибокі образи української літератури. Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та
Для поета Шевченка жіноча кріпосна неволя була справжньою болем, яка пульсувала в його серці. Адже його рідна мати була кріпак і померла не вільною.
Шевченківські героїні не тільки вміють терпіти позбавлення і страждання, вони також можуть мстити своїм кривдникам і поневолювачам. Збожеволівши від нанесеної образи Оксана підпалює будинок кривдника; Марина вбиває свого пана, який понівечив дівчині молодість; вся палаюча гнівом відьма мстить розпусникові-пану ...
...
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.Остап і Соломія не просто не згодні терпіти муки кріпацтва, але й не здатні: їхня людська гідність постає проти антигуманного світу. Важливо розуміти, від чого тікають герої, із чим вони борються. Для них неприйнятний не стільки формальний бік кріпацтва: важка праця, відсутність вибору, скільки його внутрішній «філософський бік»: пригнічення людської гідності, поневолення духу. Остап та Соломія — яскраві, багатогранні, глибокі образи української літератури. Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та