Виконати тести
1. Василь Стефаник належить до
А «братства тарасівців»
Б «Руської трійці»
В «Покутської трійці»
Г київських неокласиків
Д Кирило-Мефодіївського братства
2. Новела «Камінний хрест» написана в руслі
А романтизму
Б сентименталізму
В імпресіонізму
Г постмодернізму
Д експресіонізму
3. У центрі психологічної новели «Камінний хрест» — образ
А хреста
Б Америки
В Івана Дідуха
Г землі
Д горба
4. Прізвище головного героя новели «Камінний хрест» вказує на
А споконвічне хліборобське коріння
Б без тну бідність
В глибоку старість
Г матеріальну нужду
Д світське походження
5. У творі «Камінний хрест» порушено всі названі проблеми, ОКРІМ
А економічної хвилі еміграції
Б влади землі над людиною
В життя і смерті
Г зв’язку з рідною землею

Д кохання і зради
6. Символом страдницької хліборобської праці в новелі «Камінний хрест»
є
А каміння
Б хата
В кінь
Г село
Д хрест
7. Образ Івана Дідуха нагадує міфічного
А Прометея
Б Геракла
В Сізіфа
Г Ярила
Д Велеса
8. Найвищий вияв туги через розлуку з рідним краєм передано у рядку
А Чим старівся, тим тяжче було йому... сходити з горба.
Б Гостей у Івана повна хата, ґазди і ґаздині.
В Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі.
Г Плоти попри дороги тріщали і падали — всі люди випроваджували Івана.
Д Як уходили назад до хати, то ціла хата заридала.
9. Установіть відповідність.
1 експозиція
2 зав’язка
3 кульмінація
4 розв’язка
А «Ця земля не годна стільки народу
здержати та й стільки біди
витримати».
Б «Блимає той камінь, мертвими блисками, відбитими

від сходу і заходу сонця, і кам’яними очима своїми
глядить на живу воду і сумує».
В «Видиш, стара, наш хрестик?
Там є вибито і твоє намено.
Не біси, є і моє, і твоє».
Г «Вік свій збув на тім горбі. Чим старівся, тим тяжче
було йому, поломаному, сходити з горба».
Д «Ймив стару за шию і пустився з неню в танець...
Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав
уже гадки пустити її живу з рук».
10. Установіть відповідність.
1 напружені жили
2 хатній поріг
3 камінь
4 могила
А українська гостинність
Б рідна домівка
В бездушність природи
Г тяжка праця
Д далекий невідомий край
11. Установіть відповідність.
1 банувати
2 файно
3 патороч
4 данець

А танок
Б бігати
В гарно

Г шкодувати
Д клопіт

12. Установіть відповідність.
1 порівняння
2 метафора
3 постійний епітет
4 гіпербола
А «Іван та й Михайло отак співали за молодії літа...»
Б «Плоти попри дороги тріщали
і падали — всі люди випроваджували
Івана».
В «Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі.»
Г «Вбігли сини і силоміць винесли обох
із хати».
Д «...сивими очима хотів навіки закопати в серцях гостей
свою

Римування поезії — перехресне.

2.10. Віршовий розмір твору — ямб.Тема: розповідь про несправедливий бій, який мав відбутися на рингу.

2.3. Ідея: засудження підступності, брехні.

2.4. Основна думка: Іду, і поруч твердо Крокує Честь — мій секундант.

2.5. Жанр: філософська лірика.

2.6. Композиція:

Експозиція: готовність рингу, публіки до матчу.

Зав’язка: знайомство героя із суперником на рингу, його перевагами.

Кульмінація: реальна можливість героя програти бій через нечесність суперника.

Розв’язка: «Крокує Честь — мій секундант».

Композиція: кільцева, оскільки починається твір: «Лисніє квадратовий ринг» і закінчується: «Лисніє холодом квадрат».

2.7. Художні особливості твору.

Епітет: «білі маски облич», «зіперсь бундючно», «хижий секундант».

Порівняння: «злами рук, як ринв», «ворог, як лисиця», «зал, як тур», «рефері буде метатися, наче миша».

Метафори: «лисніє ринг», «секундант чаклує», «зал реве», «ляже тиша», «лисніє холодом квадрат», «честь крокує».

Гіпербола: «визбираю в жмуток силу».

Объяснение:

Своєрідність літературного процесу цього періоду полягає в тому, що молоде покоління українських письменників, розквіт творчості яких припадає на цей період, під впливом соціально-культурної ситуації в Україні і нового досвіду європейських літератур дедалі більше усвідомлює обмеженість критичного реалізму, необхідність змін, відходу від традиційних проблем і форм їх зображення.

Визрівали протест проти натуралізму, вузького тянства, «грубого реалізму», бажання якось наблизитися до новітніх течій європейської літератури, зруйнувати стереотипи і нормативи реалістичного побутописання.

Це період народження нової реалістичної літератури, що живилася ідеалами наукового соціалізму і вела боротьбу проти тянства, що вироджувалося, проти декадентства і «чистого мистецтва».

У цей період в усіх європейських літературах розпочиналося становлення модернізму — художньої системи, принципово відмінної від художньої системи критичного реалізму і яка характеризується розмаїттям художніх методів та стилів. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури.

Потужним поштовхом для розвитку літератури стали революційні роки, які сколихнули суспільство. Український народ, а з ним і його література ввійшли в нову добу. То була справді велика історична доба. Народ, усвідомивши свою силу, став, за висловом Михайла Грушевського, «на порозі Нової України».

Вперше за довгі сторіччя українська книга вільно зустрілася зі своїм читачем. Розвиваються преса і журналістика. Упродовж чотирьох бурхливих років національно-державного відродження сформувались основи цілого ряду літературно-мистецьких шкіл і напрямків, серед яких і ті, що не вичерпали себе й сьогодні: революційні романтики (В. Еллан, В. Чумак), неокласики (А. Кримський, М. Рильський, П. Фили-пович, В. Отроковський), символісти (Я. Савченко, Д. Загул, В. Кобилянський, В. Ярошенко), футуристи (М. Семенко), кларнетисти (П. Тичина, Аркадій Казка, В. Свідзінський, О. Слісаренко).

Лесь Курбас заклав новий експериментальний «Молодий театр», що пізніше вилився в блискучу добу «Березіля». Тріумфального піднесення здобув національний дореволюційний реалістичний театр під керівництвом Миколи Садовського.

Засновано Українську академію наук. Закладаються Академія Мистецтв та Архітектурний інститут. Починає працювати ряд видавництв: «Сяйво», «Шлях», «Дзвін», «Друкар», «Ґрунт», «Криниця» та інші. Виходять літературно-критичні місячники та альманахи: «Літеатрально-науковий вісник», «Шлях», «Універсальнийжурнал», «Нашеминуле», «Літературно-критичнийальманах», «Книгар», «Музагет», «Наша думка», «Мистецтво», «Зшитки боротьби», «Гроно» та інші.