1. Помилково вжито розділові знаки в реченні рядка * Ліси мої хто вас убереже? Тут сіють пшеницю й ячмінь, садять бараболю та цибулю. Співає ліс захриплими громами, веде за повід стежечку худу. 2. До якої форми належить дієслово "гнати" у реченні : Верби сплакували листям, їхні золоті сльози гнали за водою. * неозначеної особової безособової дієприкметника 3. З-поміж поданих варіантів відповідей оберіть неправильний. * я пишу ти пишеш він пише ми пишимо 4. Знайдіть у реченні неозначену форму дієслова * Читати книгу цікаво. Він читає книгу. Йому прочитано книгу. Читаєш книгу, Олеже? 5. Помилково вжито розділові знаки в реченні з дієсловом: * Шелестить суха кукурудза завиває, підрізаний соняшник висихає. Українська хата - це своєрідний літопис життя. Вишивку прикрашають не лише птахи, а й рослинні елементи. Людина - одна із центральних образів світової міфології. 6. Установіть відповідність між реченнями та схемами до них. *

«П», - а. А: «П!» «П!» - а. А: «П?» А: «П». Говорить дід: «Славний рід шанують здавна всі». «У лісі їжа: журавлина і гриби», - повчала сина мати. «Чудова річка Замчик!» — скаже всякий, хто гляне. Прощаюсь із осінню і вона мені каже: «Прощай!» Говорить дід: «Славний рід шанують здавна всі». «У лісі їжа: журавлина і гриби», - повчала сина мати. «Чудова річка Замчик!» — скаже всякий, хто гляне. Прощаюсь із осінню і вона мені каже: «Прощай!»
7. Випишіть з тексту дієслова, визначте вид, час, особу. Часто кажуть, що Україна розташована між Сходом та Заходом. Дійсно, українська культура – це яскраве поєднання культур різних народів, які проживали і проживають на території України. Саме це робить її такою цікавою. Також Україну формують спадщини різних держав. *

Объяснение:

Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.

Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір’їв та міфів складено про цю чарівну квітку!

А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з’явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати. ДУМАЮ БУДЕ

Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.

Наприклад, правильно сказано:

а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви;

б) Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу.(А. Шиян.) Проте було б неправильно це речення оформити так: “за слово тверде, за веселу вдачу і що вона надійна подруга” — бо член речення і підрядне речення не можуть бути рівноправні;

Якщо в реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків, то вони однорідні.

1. Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і силу наших рук. (В. Сосюра.)

2. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

3. В яру колись гайдамаки табором стояли, лагодили самопали, ратища стругали.

4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (З тв. Т. Шевченка.)