1.Правильно вказано морфологічні ознаки прислівника в рядку А рід,число,відмінок В час іб
Б незмінність,час Г незмінність
2.У реченні прислівник найчастіше виступає
А означенням В присудком
Б обставиною Г підметом
3.Прислівники зі значенням ознаки предмета входять до складу всіх словосполучень рядка
А розмовляти пошепки,кричати голосно,співати гарно
Б спів уголос,стежка праворуч,розмова пошепки
В спів для душі,борщ по-київськи,поводитися гарно
Г пригрівало по-літньому,поводитися гуманно,побачення наспіх
4.Прислівники зі значенням ознаки дії входять до складу всіх словосполучень рядка
А читати швидко,тікати з переляку,ліс навесні
Б прийти засвітла,боротися споконвіку,надто швидко
В бігти підтюпцем,зробити так-сяк,збільшити вдвічі
Г поводитися по-доброму,піти в інше село,зростали вкупі
5.У реченні «Дмитро поспішав і,очевидно,не поснідав» прислівник виконує роль
А присудка В обставини
Б означення Г не є членом речення
6.У реченні «Борщ по-українськи—улюблена страва Михайла» прислівник виконує роль
А обставини В присудка
Б означення Г не є членом речення
7.Префіксально-суфіксальним утворені всі прислівники рядка
А віднині,внизу,подекуди,поряд
Б навпаки,втроє,уперед,навічно
В по-іншому,віддавна,влітку,щоночі
Г набагато,взимку,по-сусідськи,ось-ось
8.Злиттям основ утворені всі прислівники рядка
А напоказ,якнайкраще,позавчора,на півдорозі
Б обабіч,самохідь,босоніж,ліворуч
В мимохідь,передусім,щомісяця,спідлоба
Г знадвору,поодинці,підтюпцем,позаторік
9.Літеру И слід писати на місці пропусків у всіх прислівниках рядка
А по-ведмеж…,удвіч…,навтьок…
Б навскок…,настільк…,зарад…
В докуп…,навкруг…,наспод…
Г наодинц…,інкол…,анітрох…
10.Можна утворити ступені порівняння від усіх прислівників рядка
А гарно,корисно,весело,завзято
Б рішуче,багато,щойно,далеко
В глибоко,втроє,швидко,легко
Г дорого,голосно,одвіку,зручно
11.Випишіть із речення прислівник,виконайте повний морфологічний розбір,укажіть іб творення
У далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання. (В Сосюра)
Вихід друком першої збірки Тараса Шевченка "Кобзар" 18 квітня 1840 року був знаменною подією не лише в історії української літератури, а й в історії самосвідомості українського народу. Відразу після появи збірки його поетичні твори з'являються й на сторінках літературно-художніх альманахів і збірників, підсилюючи те величезне враження, яке справив на українське суспільство "Кобзар".
Саме альманахи – неперіодичні збірники широкого змісту, упорядковані здебільшого за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою – починають дедалі більше відігравати конструктивну роль у формуванні суспільної свідомості в період становлення нової української літератури. Структурно альманахи містили твори різних авторів, спочатку поезії, оповідання, нариси, а згодом і статті наукового, публіцистичного та літературно-критичного характеру. Такі альманахи являли собою окремі номери журналів, що видавалися одноразово, щорічно або ж час від часу. Їх поява і значне поширення в українській літературі були зумовлені майже повною відсутністю періодичної преси. Деякі з них за популярністю і ступенем поширення в певні періоди випереджають газети і журнали, перебувають на провідних позиціях як у журналістському, так і в літературному процесі. Це "Украинский альманах", який є першим таким збірником і виданий 1831 року Ізмаїлом Срезневським та Іваном Розковшенком у Харкові, "Украинский сборник" (Кн. 1 – 2, 1838–1841), заснований також Ізмаїлом Срезневським, "Русалка Дністровая", виданий 1837 року в Будапешті учасниками "Руської трійці" Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, "Сніп", виданий стараннями Олександра Корсуна у Харкові 1841 року та ін.
Були надзвичайно помітними й привертають значну увагу літературознавців і критиків ті українські альманахи, що містили твори Тараса Шевченка та побачили світ за його підтримки. Їх поява не мала системного характеру, і здебільшого була зумовлена суб'єктивними чинниками, ініціативою та невсипучою енергією окремих культурних діячів. За життя автора його твори виходили в альманахах "Ластівка", "Молодик", "Хата".
ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
Здається мені, мов у казці, Життя тут щасливо іде. І знову всім серцем бажаю Вернутись в дитинство своє.
Объяснение: