1. Редагування 1. Василь Петрович, принесіть мені документи. 2. Від мене, Микола, ніколи ти не
чув правди. 3. Я марила про тебе, мій панич. 4. Навчи мене, поезія, терпіння. 5. Знаю,
мабуть, важко, звичайно, признатись вам, професор, у своїй помилці. 6. Бути на коні,
кажуть, це означає, як ми знаємо, здобути перемогу, оволодіти ситуацією, одне слово,
бути творцем. 7. Безперечно, виробництво має бути екологічно чистим, але, нажаль, не
вистачає, зрозуміло, по-перше, коштів і по-друге, як не дивно, бажання.
2. Самодиктант
Запишіть подані речення, вставте розділові знаки.
1. Побачив я одного разу сусіду гості запросив портрет в обіймах рушників пророка
нації Тараса (В. Родіонов). 2. Козаки заховали списи бо з великого розгону списи
пробивали татарські тіла і взялись до шаблюк (А. Чайковський). 3. Семен Непорадний
він так звався був кремезний козак літ тридцяти (А. Чайковський). 4. Вишневий сад він
тільки-но зацвів данину першу виплативши бджолам дрімав і спав (М. Рильський). 5. В
щирім серці, в чесних грудях вірю знаю квіти є! (В. Симоненко) 6. Це веде його у місто
Великий Варадин нині Арад у Румунії (В. Шевчук). 7. Климко став навколішки, припав до
води холодна та добра! Тоді і втерся галстуком од матроски (Гр. Тютюнник).
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!
- Залюбки пілкажу. Вона на першому поверсі, у кінці коридору. Мені теж в той бік, тому можу тебе провести.
- О, дуже дякую! прости я перший день у школі.
- Ти новенька?
- Так, буду навчатися у 6 класі. Мене звуть Іра, а тебе?
- А мене Юля. А де ти навчалася раніше?
- О, я вчилась у школі № 3, але ми переїхали у нову квартиру. Оце і є столова?
- Так. Раджу тобі купувати булочки саме з повидлом. Вони тут дуже смачні!
- Дякую, ще поюачимось!
- Звичайно, побачимось! До зустрічі!