1.У кожній людині є сонце лиш одні за життя його розкривають інші ж пригашають.
2.Жайворонки дзвенять у синьому небі пшениця колосом шумить на полях від Полісся до Приазов’я .
3.Обернувся і місто на обрії стояло в бузковому серпанку.
4.Літо дбає зима поїдає.
5.Дружба як дзеркало розіб’єш не складеш.
6.Нема гірш нікому як тій сиротині ніхто не пригорне при лихій годині.
7.Рада б зірка зійти чорна хмара заступає.
8.Промчався вершник понімій Полтаві у серці громом віддалось.
9.Співала колосом нива співали жайворонки над нею співав пісню серп підрізуючи стебло лунали співи по сінокосах співало врешті серце повне надії.
10.Подивилась ясно заспівали скрипки ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз.
11.Зайде сонце Катерина по садочку ходить.
12.Умови однакові результати різні.
13.Далеч ховалась у млі до неї можна долетіти хіба що думкою.
14.Старі люди кажуть два хитрих мудрого не переважать.
15.Кожна птиця має свій голос кожне поле має свій колос кожна справа свої почини кожна казка свої причини.
16.Хутірець був не багатий і не бідний чимала хата рублена комора хлів і стодола а також повітка для воза саней всілякого реманенту.
17.Є мудра книжка не жалій годин. Роки не гасять почуття у нім весна у нім життя .
18.Засвітить місяць засяють зорі земля потоне в сріблястім морі.
19.У лісах стояв скляний дзвін то на стовбурах лопалася льодяна кориця.
20.Од зеленого берега ніби повіяло холодком холодок ніби лащився до лиця милував його влив в тіло розкіш життя почування радісне безклопітне й безжурне як сама молодість.
21.І пригадалося йому дитинство над водами хиляться лози лелека пливе в висоті.
22.Мало прожити життя треба життя зрозуміти. Наші ідуть ваші йдуть наші ваших підвезуть.
23.Зійшов місяць ясний я пішла в садочок нарвать – назбирати пахучих квіточок.
24.І вирішено тоді було на їхній сумовитій нараді збудуємо собор.
25.Без ядра горіх ніщо так само як людина без серця.
26.Відкрий кватирку хай весна струмком легесеньким поллється.
27.І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька хаточка.
28.Дивиться лисицею думає вовком.
29.Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна.
30.Навіть зірвавши з людини маску не завжди побачиш її справжнє обличчя за маскою можуть критися інші маски.
31.Не буде птахів серце людське стане черствим.
32.Хочеш бути щасливим ощасливлюй інших.
33.Уподібнюйся пальмі з міцно стиснутим скелею корінням вона прекрасно здіймається догори.
34.А по стрімких горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хати понависали над кручами та провалами кучеряві сади.
35.У пеклі наших доль не знаєш сам ти бранець чи обранець.
36.Плакати хотілось сльози не текли.
37.Защебетав соловейко гаєм пішла луна гаєм.
38.Поганий день не то що скучно а якась апатія пригнобленість.
Треба поставити розділові знаки,до ть будь ласка❤❤
На мій погляд наш клас дуже гумористичний, жартівливий. Але мені здаєтся, що мій клас найцікавиший та найкращий. Бувають такі моменти що ми споримо, або деремося, але ми все одно страємося бути одною командою. Стараємося преодоліти всі перешкоди, які нас дуже часто переслідують. Скільки вже разів ми вигравали в різних олімпіадах, чи друге інше. Просто коли це я записую згадую всі ці моменти які відбувалися за ( скільки років ти вчишься у школі, стільки і напиши), та не могу здержати свої слезинки. Та я розумію що багатьом іншим людям не хочеться йти до школи. Але вони не розуміють що скоро це все скінчиться та ми вже підемо зі школи! И вже не зустрінемося! Не побачимо ці смішні лиця, и будемо розуміти що не треба було торопити час. Потім у нас взагалі не залишиться часу щоь з кимось побалакати. Так може зараз мене ніхто не зможе зрозуміти, я розумію. Тому що не кожна людина це ще зрозуміла...
1. Хто б це не був, але це моя рідня. Та я дуже пишаюся ними. Вони все робили щоб мені стало як умога краще, підтримували, веселили. И я дуже пишаюсь що потрапила в цю сім'ю а не в іншу.
2. Я поважаю людей які підтримуют кожного, дают совіти. Які ніколи не будуть тобі брехати або обговорювати тебе за спиною, як це роблять інші. Я поважаю людей які терпять мій характер, та коли ми сваримося то ми розуміємо потім що були не праві. І весь час у сваркі румієте що потім ви колись помиритеся. А люди які не можуть терпіти чийсь характер просто бросают самого близького чоловіка.
3. Яку людиною ми називаємо шляхетною? Шляхетна людина - це насамперед моральна людина, добре вихована, совісна людина, така, яка добре ставиться до інших. До того ж, шляхетна людина буде добре поводитися завжди, а не тільки тоді, коли на неї хтось дивиться - тому що у шляхетної людини є совість.
Наприклад, шляхетна людина до незнайомцю, якого ніколи більше не побачить - і піде, навіть не сказавши свого імені, бо не очікує подяки.
Шляхетна людина не скористується чужою помилкою на свою користь, навіть якщо про це ніхто не буде знати. Наприклад, якщо продавець помилився і дав здачі більше, ніж треба, така людина поверне зайві гроші.
4. Найліпше щоб він не говорив за моємо спиною. Мені здається кожна людина по своєму найкраща.