1.Укажіть речення, у якому однорідні члени поєднуються єднальними сполучниками. * а.Любить він такі ночі безвечірні, і цю тишу, і якусь таємничість, гармонію у всій природі.
б.Білка то на гілляці сідала, то чіпкими пазурами чіплялася за стовбур, а то починала снувати неспокійно довкола стовбура.
в.Ще з юних літ мені відкрилась правда, а вже пізніше підійшла впритул.
г. І вари собі куліш, галушки чи кашу.
2. Укажіть речення, у якому після узагальнювального слова ставиться двокрапка (деякі розділові знаки опущено). *
а. А дрібненький зяблик моститься десь на верху явора чи тополі та ще й уміло ховає своє гніздечко від людського ока.
б. В чотирнадцять літ я вже вмів усе і орати і сіяти і молотити і крицю варити і косу в кузні викувати.
в. І восени, й узимку на місцевому базарчику одна стара жінка чи й дві продають ягоди горобини чи калини, сушений цвіт, стебла й коріння лікувальних рослин.
г. Листя лежало на дривітні, на колодах осикових дров, на купі гарбузів.
3. Укажіть речення, у якому перед узагальнювальним словом ставиться тире (деякі розділові знаки опущено). *
а. Всі види шляхів, лінії електропередач, газопроводи, навіть штурманська служба на морі все має стосунок до нашої науки, до праці геодезиста.
б. На світанні жінки збирали цілюще зілля звіробій, ромашку, полин, деревій, череду.
в. Служки носили безліч страв тетереви, гуси, лебеді, журавлі, рябці, голуби, кури, зайці, оленина, вепрятина, телятина.
г. І настурція, й півонія, й айстра росли біля хати кущами.
4. Укажіть речення, у якому неправильно розставлено розділові знаки. *
а. Посеред двору на колодках сиділи всі наші: тато й мама, старша наша сестра і дехто з сусідів.
б. Данило сідає на поріжку, розв’язує ганчір’я і по черзі розпинає в руках подрані сорочки, штани, піджаки, кофти.
в. Щодо грубості ниток селянське домоткане полотно ділиться на три основні види, а саме - найгрубішу рядовину, середню «десятку» та найтоншу «дванадцятку».
г. Тут і рушники вишивані та ткані, і корсетки й плахти, очіпки, постоли, прядка, веретено, ручні жорна, шевський, ковальський, столярський інструмент.
5. Укажіть речення з поширеним звертанням (деякі розділові знаки пропущені). *
а. Ой не світи місяченьку не світи нікому.
б. Ні, не бійся Тоню, то просто була система парашута така.
в. Який-бо ти дідусю став суворий.
г. Я марила всю ніченьку про тебе мій паниченьку!
6. Укажіть речення, у якому правильно виділено звертання. *
а. Я лечу до тебе, чужоземко моя дорога, щоб до кінця нашого життєвого шляху бути разом
б. Та ти, мене дубе, отінив, як хмара.
в. Мій брат Богдане, сповістив полковників, що ти живий і що чекаєш їх.
г. Се буде ваша заслуга, зелені ниви, з шовковим шумом, й твоя, зозуле.
7. Укажіть речення, у якому вигук не відділяється від звертання (розділові знаки опущено). *
а. О Господи! Прости нам цю ганьбу.
б. Ой дядьку я тут було в драговині загруз.
в. Ей кодло лісове! Така в вас правда!..
Тому я вважаю, що зраду пробачати не можна, бо якщо вас зрадили раз, значить зрадять і наступний раз.Так, можна відновити дружбу, але ви завжди будете мати на думці те, через що ви перестали спілкуватись. Це вже не буде та дружба, яка була колись.
По-перше, світ постійно змінюється, розвиваються технології, які роблять життя простішим. І для того, щоб жити з комфортом убсучаснлму світі потрібно вчитися користуватимя всіма благами цивілізації, що для дітей 50-60-х років буває важко. Яскравим прикладом з мого життя є моя бабуся. Вона закінчила школу на відмінно, а університет з червоним дипломом. Здавалося б чому ще вчитися? Але зараз бабуся вчиться користуватися комп'ютером, бо сучасний світ вимагає цього від неї. Незважаючи на всі свої знання, протягом життя вона вчиться чомусь новому.
По-друге, є люди, які впродовж життя навчаються, вдосконалюють себе і свої навички. Для того, щоб досягти вершинт своєї майстерності. Вони постійно вчаться інколи навіть все їхнє життя. Яскравим прикладом з української літератури є образ Степана Радченка із роману "Місто" Валер'яна Підмогильного. Степан протягом усього твору вчиться чомусь новому. І разом з здобутими знаннями він еволюціонує з сільського хлопчини в міського письменника. І в кінці роману за до надбаних знань Степан стає відомим письменником.
Отже, незважаючи на вік людина завжди може дізнатися те, чого раніше не знала. І не важливо чи вчитися всупереч певних обставин, чи для саморозвитку. Головне - це не треба цього боятися чи соромитися.