1. Весняними вечорами голублять душу й серце людини ніжні степові запахи (Гр. Тютюнник). 2. Дай, Боже, нам долю, дай миру та щастя (Ю. Вавринюк). 3. Маленька праця краща за велике безділля (Нар. творчість). 4. Тут стеблина кожна звук із пісні, тут рослина кожна чистий дзвін (Д. Іванов).

а) Ось крамничний пшеничний несу радо хліб (С. Долгошеєнко).б) Удовина хата була висока світла й дзвінка (М. Стельмах).в) Непересічною здається нещодавня знахідка в Чернігові 
великого давньоруського скарбу (В. Коваленко).г) Поверніть мене до класу срібним покликом дзвінка (Б. Олійник).3. Члени речення, які відносяться до одного й того самого 
члена речення й виконують однакові синтаксичні функції, 
називають...дні члени поєднано
протиставними сполучниками. 

а) Мово рідна! Красо моя! У тобі мудрість віків, і пам'ять 
тисячоліть, і зойу матерів у годину лиху, і переможний 
гук лицарів у днину побідну, і пісня серця дівочого в 
коханні своїм... (С. Плачинда).б) Ми за згоду, волю, віру воздамо молитву щиру
ІД. Білоус).в) За Вишгородом стоїть на Дніпрі сиза, проте з жовтим
сутінком імла (/. Нечуй-Левицький).г) Які неповторні шляхи випрядає нива: вона то стрясоне
дужими й м'якими крилами й до самого обрію летить, 
то враз відкинеться назад, стихне, як пісня (П. Загребельний).10. Яким членом речення виступає узагальнювальне слово в поданому реченні?

Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі (Б. Олійник).а) Присудком;б) додатком;в) обставиною;г) підметом.11. У якому реченні при узагальнювальному слові слід ужити тире?а) Папери були скрізь і на столі, і на полицях, і навіть стіни 
були обліплені ними (М. Коцюбинський).(Критко)

                                             Осіння  прогулянка
     Якось тато  за  вечерею  сказав:
   - Я, коли  був  малим, то  у  вихідні  не  дивився  телевізор, а  брав  кошика  і  ходив  по  гриби.
      Мама  одразу  занепокоїлася:
   - А  якщо  дикі  кабани  нападуть? А  якщо  кліщі  покусають? Ні, я  вас  не  відпущу.
       Тато  засміявся  і  сказав:
   - Де  ти  зараз  кліщів  знайдеш? Вони  вже  перед  зимою  поховалися  всі. А  кабани  не  будуть  голодні, бо  ми  підемо  в  обідню  пору.
   - Ура! Ми  на  вихідних  ідемо  в  ліс! - закричав  я.
      На  вихідних  ми  і  справді  пішли  в  ліс. Скоро  мама  з  татом  вже  до  половини  наповнили  кошики, а  мій  і  досі  залишався  порожній, бо  я  ніяк  не  міг  знайти  грибне  місце. Проте  скоро  ми  пішли  на  іншу  галявину  і  я  назбирав  ледь  не  весь  кошик  лисичок.
       Ми  уже  збиралися  йти, коли  бачимо - під  березою  у  купі  листя  стоять  три  підберезники. Я  кинуся  туди  і  почав  розгортати  листя. Але  раптом  я, ніби  попечений, відсмикнув  руку. Та  я  і  далі  гріб  листя.
       Коли  я  розкидав  усе  листя, то  зрозумів, чому  мені  стало  боляче. У  купі  листя  сховався  їжачок.
      - Мамо! Тату! - покликав  я. - Дивіться, що  я  знайшов!
       Мама  і  тато  підійшли  до  мене  і  ми  утрьох  задивилися  на  це
колюче  диво. Врешті-решт  тато  поглянув  на  наручного  годинника  і  сказав:
       - Якщо  ми  зараз  не  підемо  додому, то  залишимось  без  чаю! - сказав  він.
       Звичайно  ж, я  хотів  чаю. Та  мені  не  хотілось  залишати  їжачка. Тому  я  на  подарував  йому  три  лисички, і  ми  повернулися  додому.
       П'ючи  чай, я  сказав:
     - Цей  вихідний - найкращий  вихідний  у  моєму  житті!